Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи: висновки ВП ВС

Огляд Постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 202/4233/16 (провадження № 14-222цс21)

Короткий зміст та підстави позовних вимог:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України (далі – ДСІВУ) про визнання патенту України на корисну модель недійсним та зобов`язання вчинити певні дії. Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником патенту України на корисну модель, який зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі.

У подальшому патент на аналогічного змісту корисну модель видано відповідачу ОСОБА_2, який зареєстровано у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі за № НОМЕР_2. Оскільки сукупність ознак даної корисної моделі була загальнодоступною у світі до дати подання відповідачем заявки на її реєстрацію, тобто корисна модель за вказаним патентом України не відповідає умовам патентоздатності – «новизна», позивач ОСОБА_1 просив: визнати недійсним патент № НОМЕР_2 на корисну модель, що зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ; зобов`язати ДСІВУ внести зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі, а саме про визнання недійсним патенту України № НОМЕР_2 на корисну модель; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Слід зазначити, що справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням районного суду міста Дніпропетровська у позові відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України № НОМЕР_2, власником якого є відповідач, стала загальнодоступною в світі до дати подання ним заявки. Відтак, корисна модель за цим патентом не відповідає умові патентоздатності «новизна». Водночас суд першої інстанції визнав, що відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки останнім не вказано обставин, які об`єктивно унеможливлювали звернення позивача за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

Постановою Дніпровського апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судовий захист можливий за наявності двох обставин у сукупності: наявності у особи прав та інтересів та порушення, невизнання або оспорювання таких прав та інтересів іншою особою. Оскільки представник відповідача звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, так як даний спір пов`язаний саме з визнанням правочину недійсним, а не порушенням особистих немайнових прав позивача, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки останнім не вказано обставин, які об`єктивно унеможливлювали звернення позивача за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

У касаційній скарзі позивач ОСОБА_1 зазначає, що позовна давність на спірні правовідносини не поширюється, оскільки вимога позивача пов`язана з порушенням особистих немайнових прав; суд апеляційної інстанції необґрунтовано розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу, яка не є малозначною з огляду на ціну спору.

Позиція Верховного Суду:

Велика Палата Верховного Суду заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила доводи, наведені в касаційній скарзі, відзиві на неї і вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи:

Системний аналіз змісту зазначених норм дає підстави для висновку про те, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін можуть бути застосовані судами апеляційної' інстанції лише у випадку розгляду апеляційних скарг на рішення суду, якщо наявні виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Суд апеляційної інстанції визначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Проте предметом заявленого позову є немайнові вимоги - визнання патенту України на корисну модель недійсним та зобов`язання вчинити певні дії. Отже, розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися з повідомленням (викликом) учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув, оцінки зазначеним обставинам не надав та дійшов помилкового висновку про те, що відповідно до частин першої, другої статті 369 ЦПК України зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи - в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Висновок:

Враховуючи, що касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно дотриматись порядку розгляду справи, передбаченого статтею 368 ЦПК України.

Джерело: Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 202/4233/16 (провадження № 14-222цс21) – https://cutt.ly/P3QBl2Z