
Після термінових дебатів Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одностайно 23 січня 2024 року прийняла резолюцію «Ситуація з дітьми в Україні» http://tinyurl.com/ms4tjhjx на основі доповіді Олени Хоменко (Україна, EC/DA), у якій наголошується на нагальній необхідності вирішення ситуації та долі українських дітей, примусово переміщених і депортованих на тимчасово окуповані території України, до Російської Федерації та Білорусі.
У доповіді підкреслюється необхідність посилення співпраці між різними існуючими сторонами та механізмами для об’єднання зусиль з метою повернення дітей, зокрема, покладаючись на втручання третьої сторони, яка може запропонувати гарантії неупередженості та ефективності.
Станом на сьогодні державним порталом України «Діти війни» зібрано інформацію щодо 19 546 дітей, про чию депортацію чи примусове переміщення з різних місць відомо, і лише 388 з них повернулися додому, йдеться у резолюції.
У своїй промові до Асамблеї, Перша леді України Олена Зеленська звернулася до національних парламентів з проханням «приєднатися, щоб змусити Росію виконати принаймні Женевські конвенції та негайно надати повні списки з іменами та місцем перебування всіх українських дітей, які були незаконно депортовані». Кожна врятована дитина «це спеціальна операція, у якій беруть участь багато країн і десятки небайдужих людей. Ось як ми досягаємо успіху. А у світі є десятки небайдужих країн і мільйони небайдужих людей. Принаймні, я в це вірю», – додала вона.
В ухваленому тексті резолюції підкреслюється, що «всі українські діти мають право користуватися правами та свободами, закріпленими у відповідних міжнародних документах з прав людини», і наголошується, що «найкращі інтереси дитини мають переважати в усіх процесах ухвалення рішень, що їх стосуються», посилюючи принцип, згідно з яким діти ніколи не повинні використовуватися як «засоби тиску або як військові трофеї».
Тому Асамблея закликала національні парламенти, а також все міжнародне співтовариство:
1.ухвалити резолюції, що визнають ці злочини геноцидом, а міжнародну спільноту – співпрацювати з Україною для розшуку та репатріації зниклих безвісти дітей, а саме «виявлення, визначення місцезнаходження та повернення їх в Україну»;
2.докласти всіх зусиль для з’ясування долі тисяч зниклих безвісти дітей, а саме: ідентифікувати, встановити місцезнаходження та повернути їх в Україну, а також возз’єднати з їхніми батьками та опікунами;
3.підтримувати Україну в її зусиллях щодо документування та встановлення становища кожної дитини, включаючи ідентифікацію депортованих або примусово переміщених дітей-сиріт, дітей з інвалідністю та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також створення обґрунтованого, всеосяжного та придатного для використання списку зниклих безвісти дітей;
4.співпрацювати з правоохоронними органами України та налагодити механізми документування випадків насильницького переміщення та депортації українських дітей;
5.звертатися до інструментів універсальної юрисдикції з метою фіксації фактів скоєних злочинів, забезпечення правосуддя та створення умов для запобігання вчиненню подібних злочинів у майбутньому, а також використовувати різні форми міжнародно-правового співробітництва для обміну даними про факти насильницьких переміщень та депортації українських дітей;
6.запровадити та надалі дотримуватися санкцій проти Російської Федерації та Білорусі, а також включити до санкційних списків осіб, причетних до депортації, насильницького переміщення та невиправданої затримки репатріації українських дітей;
7.сприяти повному обміну інформацією щодо українських дітей, які перебувають під опікою, та забезпечувати тісну співпрацю у цій сфері між компетентними органами України та держав-членів ЄС.
Висловлюючи вдячність державам-членам Ради Європи, що допомагають українським дітям, парламентарії закликали до підтримки, закликаючи приймаючі країни надавати їм необхідні послуги, зокрема з освіти, охорони здоров’я та підтримки психічного здоров’я, а також закликали допомагати цим дітям підтримувати зв’язки з їхньою мовою та культурою для сприяння поверненню в Україну у майбутньому.
ПАРЄ підтвердила свою відданість продовженню своєї ролі посередника в підтримці української влади та різних міжнародних організацій, таких як Міжнародний Комітет Червоного Хреста, у «визначенні найшвидших засобів виявлення та сприяння ефективному пошуку дітей» з доступом по можливості до якомога детальнішої інформації про їхні особи та умови їх депортації чи примусового переміщення Російською Федерацією.
Першоджерело: http://tinyurl.com/4askxbz2