Проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку через призму судової практики
Тетяна Рабко, адвокат, регіональна представниця молодіжного комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області, членкиня Ради Комітету з питань електронного судочинства та кіберзбезпеки адвокатської діяльності та членкиня Ради Комітету з питань гендерної політики, що діють у складі НААУ
Огляди
11.04.2023

Відеоконференція – телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією в реальному часі.

Підсистема відеоконференцзв’язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в т.ч. поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

23 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/2371/21 (http://surl.li/fzhqi) сформулював висновок, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.

Обґрунтування постанови

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.07.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.08.2022.

22.07.2022 представник Відповідача звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про забезпечення проведення судових засідань по справі (у тому числі, підготовчого) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Отже, представник Відповідача скористався своїм правом, передбаченим частиною першою статті 197 ГПК України та подав до місцевого господарського суду заяву про участь у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

При цьому Суд врахував, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції (що й було зроблено Відповідачем) або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.

Згідно з ухвалою суду від 28.07.2022 заяву Відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено; постановлено провести судове засідання, призначене на 15.08.2022, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідно до ухвали суду від 15.08.2022 у судове засідання з`явився представник Відповідача та надав пояснення по суті позовних вимог. У судовому засіданні 15.08.2022 оголошено перерву до 02.09.2022 о 12:30 год.

У названій ухвалі суд зазначив про те, що участь у судових засіданнях можлива лише в режимі відеоконференції, у зв`язку з існуванням реальної загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справ в умовах воєнної агресії проти України.

Верховний суд зазначив про те, що оголошення перерви у судовому засіданні - це процесуальна дія суду стосовно перенесення часу продовження судового засідання на інший чітко визначений час.

Оголошення перерви у судовому засіданні не впливає на розвиток господарського процесу по справі, оскільки наступне судове засідання не починається спочатку, а провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву (стаття 216 ГПК України).

Згідно з протоколом судового засідання від 02.09.2022 та рішенням суду від 02.09.2022 представники сторін у судове засідання не з`явилися.

Водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що місцевий господарський суд під час проведення судового засідання 02.09.2022 здійснив запрошення/виклик представника Відповідача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (про що, зокрема, зазначав представник Відповідача у запиті до суду з приводу надання інформації щодо провадження у справі); також відсутні докази того, що під час запрошення/виклику представника Відповідача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції існувала технічна неможливість його участі у відеоконференції, переривання або відсутність інтернет-зв`язку, що, у свою чергу, призвело до неможливості з`єднання суду з представником сторони.

Суд вважає, що незабезпечення місцевим господарським судом участі представника Відповідача у судовому засіданні 02.09.2022 у режимі відеоконференції без вагомих на те підстав призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним з ключових принципів процесуальної справедливості.

Згідно з гарантіями, які надає стаття 6 Конвенції, сторона провадження повинна мати можливість ефективно брати участь у судовому засіданні суду, який розглядає її справу.

Суд апеляційної інстанції на зазначене порушення уваги не звернув, помилково зазначивши про те, що Відповідачем не подано заяву про участь у судовому засіданні 02.09.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Так, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зміст клопотання Відповідача від 22.07.2022 № 591, яке не обмежувалося одним судовим засіданням, а також не врахував того, що оголошення перерви у судовому засіданні - це процесуальна дія суду стосовно перенесення часу продовження судового засідання на інший чітко визначений час.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справах «Волчлі проти Франції», ТОВ «Фріда» проти України»).

Конституційне право на участь у судовому розгляді не може бути формальним.

Отже, висновки апеляційного господарського суду про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції є передчасними. Оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції були скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Підготувала Тетяна Рабко, адвокат; регіональна представниця молодіжного комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області; членкиня Ради Комітету з питань електронного судочинства та кіберзбезпеки адвокатської діяльності та членкиня Ради Комітету з питань гендерної політики, що діють у складі НААУ.

Цікаві публікації лектора:

• Участь в судовому засіданні по кримінальному провадженню в режимі відеоконференцзв’язку. Огляд законопроекту http://surl.li/fzibd

• Відеоконференцзв’язок. Реалізація можливості участі у судовому засіданні поза межами приміщенням суду http://surl.li/fzibv

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

• Вебінар «Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Огляд судової практики». https://cutt.ly/N4H0mjv

• Майстер-клас «Електронний суд. З чого почати?». http://surl.li/fzice