Дотримання вимог закону на досудовій стадії провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є важливим аспектом, який безпосередньо впливає на результати розгляду справи у суді. Відповідно до судової практики, недотримання вимог щодо складання протоколу ускладнює доведення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Оскільки суд не наділений повноваженнями усувати дані порушення та самостійно збирати докази, існує необхідність детального дослідження їх впливу на здійснення правосуддя та ролі суду у цьому.
Диспозиція статті 173-2 КУпАП визначає домашнє насильство, як умисне вчинення будь-яких діянь, за ознакою статті, (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення у контексті домашнього насильства визначається такими елементами. Об’єктом є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян, а саме членів сім’ї, які стали жертвою домашнього насильства. Об’єктивна сторона правопорушення, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений. Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Суб`єктом адміністративного правопорушення, можуть бути як члени однієї сім`ї відповідно до визначеного поняття члена сім`ї у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та інші родичі та особи, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання.
Для наявності складу адміністративного правопорушення обов`язковим є одночасне існування вищевказаних ознак. У разі відсутності хоча б однієї із них, дії особи не можна розцінювати як насильство.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення за статтею 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поряд з цим, норма ч. 1 ст. 247 КУпАП закріплює обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення серед яких: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Тобто, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною 173-2 КУпАП суд зобов’язаний з`ясувати наступні обставини: чи мало місце адміністративне правопорушення; чи винна ця особа у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність; характер і розмір шкоди, завданої адміністративним правопорушенням; інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зобов’язаний з’ясовати всі обставини справи про адміністративне правопорушення на підставі положення статті 251 та статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які визначають для цього основні засоби, зокрема, збирання доказів.
Роль суду у цьому процесі визначено на рівні основного Закону, де у ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення і суд законодавчо позбавлений права збирати докази вини, тобто брати на себе функції обвинувачення. Статтею 252 КУпАП передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Проблеми, пов'язані з доведенням вини у справах за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП виникають через специфіку цього правопорушення, яке часто має фізичний, психологічний або економічний характер. Відсутність переконливих та узгоджених між собою доказів ускладнює доведення вини, оскільки більшість випадків відбуваються без свідків, і часто єдиним доказом є пояснень постраждалої особи та кривдника. Це створює ситуацію, коли суд стикається з недоліком прямих доказів, що вимагає ретельної оцінки непрямих доказів, таких як медичних висновків або висновків експертів, соціальних служб або документального підтвердження попередніх випадків насильства, тощо. Сам лише факт звернення особи, до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.
Через порушення на досудовій стадії провадження, зокрема недоліків у складанні протоколу, суд позбавлений можливості встановити вину особи та притягнути її до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів у справі і його неправильне оформлення або відсутність детальної інформації може ускладнити розгляд справи у суді. Неповнота або відсутність у протоколі конкретного зазначення дій, які вчинила особа, способу та виду насильства у діях порушника, наслідків цих дій по відношенню до особи, відсутність свідчень чи доказів у протоколі призводять до труднощів в оцінці вини і формують проблеми на етапі доказування.
Суд не має передбачених законом повноважень вживати у суді заходи до усунення порушень допущених на досудовій стадії провадження, через що часто змушений закривати провадження у справі.
Варто зауважити, що порушення вимог закону на досудовій стадії провадження у справі про адміністративне правопорушення, допущені особою, яка склала протокол таких, як: відсутність підпису сторони, яка притягається до адміністративної відповідальності, підпису поліцейського про відмову особи від підписання протокола, пояснень або інших необхідних елементів, є підставою закриття провадження у справі. Такий висновок було зроблено Першою Дисциплінарною Палатою Вищої ради правосуддя у справі № 143/1дп/15-19 від 18.09.2019. Зокрема було зазначено, що суддя не мав передбачених законом повноважень вживати у суді заходи до усунення цих порушень та відновлення порушених прав і законних інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (пропонувати ознайомитись з протоколом та підписати його в суді; ознайомити особу з правами та обов’язками і зробити про це відмітку у протоколі тощо). Суддя при розгляді справи мав лише оцінити надані поліцією докази вини, а не збирати додаткові докази та здійснювати функцію обвинувачення, яка суперечить повноваженням судді.
А тому, протокол має бути складений відповідно до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції № 1376 від 06.11.2015. Він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Важливо, щоб у протоколі були відображені не лише правопорушення, але й розкрито їх зміст.
У переважній більшості судових рішень, висловлюється аналогічна позиція, зокрема, постановах Мостиського районного суду Львівської області від 15.03.2023 року у справі №448/62/23, Бориславського міського суду Львівської області від 18.07.2023 у справі № 438/1310/23, Святошинського районного суду від 20.07.2023 у справі №759/8704/23, Селидівського міського суду Донецької області від 08.12.2020 у справі № 242/5097/20.
А отже, для доведення вини у вчиненні адміністративного правопорушення за вчинення домашнього насильства, важливу роль відіграє належна робота правоохоронних органів на досудовій стадії, які повинні належним чином документувати порушення і вчасно забезпечувати надання необхідних доказів до суду. Тільки за умови дотримання цих вимог суд зможе винести справедливе, законне рішення та притягнути вину особу до адміністративної відповідальності.