За час воєнного стану до кримінального та кримінально-процесуального законодавства України було внесено чимало змін. Чи є вони позитивними та виправданими? Чи не звужується обсяг прав людини?

Відповіді на ці та інші питання шукали адвокати, судді та вчені під час Форуму з кримінального права та процесу ім. Йосипа Бронза, який проходив в Одесі, 25 серпня. Захід традиційно організувала Рада адвокатів Одеської області.

Нагадаємо, Йосип Бронз, ім’ям якого названо Форум з кримінального права та процесу, - авторитетна фігура в юридичній спільноті. Він одним із перших у незалежній Україні отримав почесне звання «Заслужений юрист України». Лідер адвокатських організацій, які відстоювали права адвокатури і формували високі стандарти професії  – Союзу адвокатів України, Одеської обласної колегії адвокатів, а з моменту заснування у 2012 році очолював Раду адвокатів Одеської області. 

Заступниця Й.Бронза Олена Джабурія, яка сьогодні виконує обов’язки голови РА окреслила коло актуальних питань для обговорення під час форуму. «Яким чином та за допомогою яких правових інститутів адвокати мають впливати на дотримання прав людини в умовах війни; яким чином діяти нам, адвокатам, в межах правового поля задля збереження балансу прав та інтересів клієнта; чи може держава має забезпечити розумні строки розгляду кримінальних справ, враховуючи близькість до лінії фронту, окупацію певних територій та неможливість роботи судів, - це лише невеликий перелік питань, які постають сьогодні перед нами, - зауважила вона. - На нашу думку, існують проблеми законодавчого та правозастосовного характеру. Не вирішено багато проблем у частині кваліфікації злочинів у сфері національної безпеки та оборони, проти миру і безпеки людства, воєнних злочинів».

Під час форуму учасники дослідили новели судової практики у кримінальних провадженнях та трансформації кримінального процесу воєнного часу.

Оцінку законодавчим ініціативам, які сьогодні розглядаються у Верховній Раді, дала голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова. Зокрема, вона проаналізувала положення зареєстрованого у парламенті проекту №5661 від 14.06.2021 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування» та проекту Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо постановлення слідчим суддею, судом окремої ухвали», який Національна асоціація адвокатів України отримала від нардепа Дениса Маслова напередодні серпневого засідання Ради адвокатів України. Також вона окреслила принципові зауваження до проектів, які були направлені до профільних комітетів Верховної Ради, Офісу Омбудсмана та міжнародних інституцій.

Окремий блок питань заходу був присвячений антикорупційним розслідуванням та судовим провадженням.

Складність з розкриття корупційних злочинів та розгляду справ з притягнення винних осіб до відповідальності полягає у тому, що учасників корупційних схем влаштовує система відносин. Зрозуміло, що ніхто з них не бажає давати покази, співпрацювати зі слідством і судом, - переконаний суддя Кримінальної палати Одеського апеляційного суду Юліан Кравець. Він проаналізував особливості судового розгляду справ щодо викривачів корупції, поняття якого відображене у базовому Законі «Про запобігання корупції» та КПК.

«Хоча поняття «викривач» було введено до законодавства десять років тому, справ за їхньою участю дуже мало, - зауважив він. - Адже ставлення до явища корупції у нашому суспільстві (особливо до викривача) негативне. Будь-який викривач, навіть у антикорупціонерів, викликає не дуже приємне враження. З нашого пострадянського досвіду викривач у нас прирівнюється до стукача». Втім, переконаний суддя, ці поняття не тотожні. «Стукач звертався до влади і бенефіціаром всієї інформації була саме влада. Бенефіціаром інформації викривача є все ж таки суспільство України. Тому це абсолютно різні поняття», - зазначив Ю.Кравець, який переконаний, що такі заходи мають змінити ставлення.

Про особливості визначення розміру застави у Вищому антикорупційному суді розповів суддя Апеляційної палати цього суду Дмитро Михайленко. Він звернув увагу на досить велику дискрецію суддів у цьому питанні. «Висловлюється позиція, в тому числі у нас на засіданнях, що положення КПК суперечать верховенству права, оскільки не визначають жодних критеріїв після того, як ми переступаємо поріг визначеної застави… І ми застосовуємо низку позицій, які поки що не формалізовані, але ґрунтуються на підходах ЄСПЛ».

Окремо він звернув увагу на деякі помилки в аргументації сторін при перегляді рішень. «Коли ми переглядаємо ухвали про тримання під вартою з визначеною заставою, а особа продовжує перебувати під вартою, не вносячи цю заставу. В таких випадках основним аргументом є такий: застава непомірна, оскільки вони не внесена до сих пір. Але це недостатньо для того, щоб апеляційний суд урахував цей аргумент.

Також суддя Апеляційної палати навів типовий приклад помилкової позиції суду. «В разі продовження тримання під вартою слідчим суддею іноді повторюються  аргументи первинних рішень з посиланням на апеляційну інстанцію, мовляв, в минулому була така застава, тому ця застава буде до кінця кримінального провадження і ми її не маємо права змінювати. Насправді, враховуються нові обставини і важливим аспектом напряму досудового розслідування є подальше поглиблення доказової бази щодо майнового стану підозрюваного. Тобто, не можна на первинних доказах, коли застава не внесена, просто посилатися на рішення апеляційної інстанції, щоб її не змінювати», - зауважив Д.Михайленко.

Ще одна суддя цієї ж палати Даниїла Чорненька розповіла учасникам про особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Вона звернула увагу на те, що первинно відповідна стаття 615 КПК містила мінімальний опис і стосувалась розслідування злочинів в умовах воєнного стану або проведення антитерористичної операції. Але за останні роки до неї було внесено чимало змін.

Зокрема, йшлося про те, що якщо слідчий суддя  не може здійснювати повноважень, то в конкретних випадках (зокрема, в ст.ст. 163, 164, 234, 235, 247 та 248 КПК і щодо обрання запобіжних заходів) ці повноваження мали здійснювати прокурори без слідчого судді. У 2022 році статтю було викладено у новій редакції. «Слідчим суддям надали більше повноважень, вони отримали можливість контролювати дії органу досудового розслідування, за їхніми рішеннями, якщо ті приймались на таких територіях. Було уточнено процедуру початку розслідування, коли немає технічної можливості вносити дані в ЄРДР, - пояснила суддя ВАКС. - Також зміни торкнулися строків дій ухвал слідчого судді в разі неможливості продовження досудового розслідування. А під час підготовчого судового засідання, якщо суд не мав можливості продовжити строк досудового розслідування, була надана можливість продовжувати його автоматично, але не більш, ніж на 2 місяці».

Цього ж року уточнили технічні питання внесення до ЄРДР строків. «На моє переконання, тут знову ж йдеться про більший контроль слідчих суддів, оскільки встановлено у більших випадках попередні строки, протягом яких мають бути внесені дані до ЄРДР і предметом перегляду слідчим суддею мають бути рішення прокурора чи слідчого», - прокоментувала суддя.

         Джерело: Офіційний веб-сайт НААУ https://unba.org.ua/