Короткий зміст позовних вимог:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом.

Позовна заява мотивована тим, що його батько працював бригадиром вогнетривників у ТОВ «Огнєупорспєцстрой». Під час виконання трудових обов`язків батько позивача впав з висоти, отримавши сполучену травму голови та грудної клітини, та помер унаслідок вказаного нещасного випадку, який пов`язаний з виробництвом.

За результатами проведеного спеціальною комісією розслідування було складено акт за формою Н-5, в якому зазначено, що такий випадок не пов`язаний з виробництвом, оскільки відповідно до висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» причиною смерті ОСОБА_2 стала сполучена травма голови та грудної клітини на фоні інфаркту міокарду, що супроводжувалась переломами кісток черепу, ребер, правої ключиці, крововиливами від оболонки та у речовину головного мозку, що ускладнилось розвитком застійної бронхопневмонії і враховуючи ступінь розвитку хворобливих змін серцево-судинної системи - інфаркту міокарду в стадії загоєння, із вираженими ознаками хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, стан здоров`я постраждалого перед травмуванням погіршився, що могло призвести до втрати координації його рухів.

Вважав вказаний акт за формою Н-5 незаконним, оскільки його складено на підставі зазначеного висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи, яка проведена лише з урахуванням припущень та без достовірного встановлення наявності причинно-наслідкового зв`язку між цими обставинами.

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи від проведеної КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» на підставі постанови старшого слідчого відділу Дзержинського відділу поліції, причиною смерті ОСОБА_2 стали, у тому числі, сполучена тупа травма голови та грудної клітини з переломами кісток склепіння. У вказаному висновку судово-медичної експертизи було відмічено, що будь-яких проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі і ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_2 встановлено не було.

Наказом Головного управління Державної служби з питань праці за його заявою було призначено комісію з повторного спеціального розслідування нещасного випадку, відповідно до акту форми Н-5 повторного спеціального розслідування нещасного випадку, причиною настання нещасного випадку із його батьком - ОСОБА_2 була психофізіологічна причина: незадовільний стан здоров`я, при цьому технічні та організаційні причини нещасного випадку не виявлено, а відтак комісія дійшла висновку, що нещасний випадок із ОСОБА_2 не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд визнати нещасний випадок, з його батьком - ОСОБА_2, який призвів до смерті останнього таким, що пов`язаний з виробництвом, у зв`язку з чим скасувати акт форми Н-5 повторного спеціального розслідування нещасного випадку.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Рішенням Саксаганського районного суду позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано нещасний випадок, який призвів до смерті таким, що пов`язаний з виробництвом. Скасовано акт форми Н-5 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нещасний випадок з батьком позивача - ОСОБА_2 стався під час його перебування на робочому місці та при виконанні ним трудових обов`язків, висновком комісійної судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР» встановлено причинний зв`язок між подією та отриманими травмами ОСОБА_2 , від яких останній помер. Відсутні докази, які б спростували висновки зазначеної комісійної судово-медичної експертизи, а тому нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 , слід визнати таким, що пов`язаний з виробництвом.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції:

Постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги:

У касаційній скарзі Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду:

Основоположні засади належної організації охорони праці визначені частиною четвертою статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Системний аналіз положень, визначених статтями 153, 159-161 КЗпП України, дає можливість зробити висновок, що законодавець встановлює для роботодавця обов`язок щодо належної організації охорони праці на підприємстві та забезпечення контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власні або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Згідно з пунктом 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.

Пунктом 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві передбачені обставини, за якими нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, а пунктом 16 цього Порядку визначено перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом. Зазначені переліки є вичерпними.

Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що акт форми Н-5 проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку винесено з порушенням положень трудового законодавства, оскільки комісією не було враховано усіх обставин нещасного випадку, який стався з батьком позивача, а посилання комісії на висновок спеціаліста з питань судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР» у частині встановлення у потерпілого інфаркту міокарду, є безпідставним, оскільки його спростовано висновком комісійної судово-медичної експертизи, згідно з яким проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_2 встановлено не було.

Посилання касаційної скарги на те, що розслідування нещасного випадку на виробництві належить до компетенції комісії з розслідування обставин та причин настання нещасного випадку, на увагу не заслуговують, оскільки позивачем оскаржено акт форми Н-5 від 16 червня 2017 року повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що відповідає положенням трудового законодавства.

Висновок: Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 214/4307/18 (провадження № 61-21202 св 21) – https://cutt.ly/B3uwWNt