Під час круглого столу: «День трудового права: підсумки 2022 року» Алла Андрушко, адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, презентувала до ознайомлення доповідь на тему: «Призначення трудового права у державі під час воєнного стану», у ході якої звернула увагу на дерегуляцію та оптимізацію трудових відносин, важливість непорушних конституційних трудових прав працівників, висвітлила шляхи дерадянізації, закладені у проєкті Закону «Про працю».
Під час воєнного стану трудове законодавство було трансформовано у відповідності до реалій війни шляхом прийняття Законів України:
• «Про організацію трудових відносин під час воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-IX,
• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX,
• «Про спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» від 19.07.2022 року № 2434-IX.
У 2022 році спостерігалося збільшення правового регулювання трудових відносин задля забезпечення трудових прав та гарантій працівників і роботодавців. Обмеження правових механізмів під час воєнного стану спеціальними нормами розглядається як вимушений, тимчасовий захід.
З огляду на те, що соціальні питання ототожнюються насамперед із працівниками, цим підкреслюється значущість їх прав та важливість першочергового захисту під час війни.
Певні дискусії у суспільстві виникли з приводу реалізації норми частини 3 статті 119 КЗпП України, якою було скасовано збереження середнього заробітку мобілізованим працівникам. З цього приводу відзначено, що механізм реалізації соціальних прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення, реальних загроз економічній безпеці України під час воєнного стану, тому держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства.
Наступним прикладом правової позиції держави під час війни, яка також відіграла своє особливе значення, є редакція статті 265 КЗпП України, у якій йдеться про відповідальність за порушення законодавства про працю у частині застосування санкцій за порушення, виявлені під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю). Також варто згадати про статтю 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у частині збільшення тривалості робочого часу у період дії воєнного стану до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури.
Зміни торкнулися і роботодавця у частині звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо він доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Відповідно, держава взяла на себе відповідальність під час війни за стан трудового законодавства, за гарантії трудових прав працівників і роботодавців, обмеження мали об’єктивне обґрунтування і не вийшли за межі фундаментальних принципів права, прав і свобод людини і громадянина, були створені належні правові механізми для охорони та захисту трудових прав та гарантій.
Гостро стоїть наразі питання дерадянізації трудового законодавства. Уряд доручив Мінекономіки до 1 квітня 2023 року розробити новий Трудовий Кодекс України. З огляду на це, на всі ті зміни, які відбулися у трудовому законодавстві та які відбуватимуться у подальшому, питання призначення трудового права у державі є досить важливим. Особливе значення це має для України, як правової, соціальної держави, адже саме трудове право покликане регулювати трудові відносини громадян.
Проєкт акта розроблено на виконання підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Закону України «Про дерадянізацію законодавства України» та передбачає дерадянізацію законодавства про працю, створення рівних правил на ринку праці й балансування інтересів працівників і роботодавців, надання стимулів для розвитку соціально відповідального бізнесу, інвестування в національну економіку, спрощення входу-виходу з трудових відносин у поєднанні з ефективними механізмами захисту від раптової втрати роботи, полегшення пошуку нової роботи та зниження рівня безробіття.
Ним передбачено:
• звуження сфери централізованого і розширення сфери договірного регулювання трудових відносин;
• головним джерелом трудових прав і обов’язків є трудовий договір, а також колективний договір;
• трудовий договір (електронна форма із накладенням удосконаленого електронного підпису);
• додаткові угоди до трудового договору; додаток-тлумачення умов трудового договору;
• заборона примусової праці, дискримінації, булінгу;
• ознаки трудових відносин;
• медіація у трудових спорах;
• компенсаторний механізм (грошова компенсація) за зміну строків попередження, умов та підстав припинення трудового договору;
• робочий час (40 год. протягом кожного 7-денного періоду; тривалість роботи не може перевищувати 12 год. протягом будь-яких 24 год.); відпустки (щорічна основна не менше 28 календарних днів);
• пеня при затримці виплати заробітної плати, строків розрахунку при звільненні;
• повноваження профспілок (консультації, представники працівників);
• широкі повноваження державних інспекторів праці;
• строки звернення до місцевих судів за вирішенням індивідуальних трудових спорів (3 місяці, заробітна плата – 3 роки).
У разі прийняття Закону та вступу в дію передбачено втрату чинності Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про відпустки» та ін.
Трансляція круглого столу доступна за посиланням: http://bit.ly/3kc1tGm
Алла Андрушко проведе захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Встановлення факту трудових відносин у судовому порядку». Зареєструватися: http://bit.ly/3QA2Zhq
Нагадаємо, що під час круглого столу анонсовано про відкриття Центру трудового права ВША НААУ – експертної платформи, ключові напрямки розвитку якої охоплюють міжнародне та вітчизняне трудове право, право соціального забезпечення. Більше про подію можна дізнатися за посиланням: https://bit.ly/3QAskrQ
Приєднатися до команди Центру можна, направивши резюме та мотиваційний лист на адресу: info@hsa.org.ua до 25 січня 2023 року