Призначення пенсії за віком, не є належною та достатньою підставою для звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації та дії воєнного стану
📌Короткий зміст позовних вимог:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії уповноважених осіб в/ч НОМЕР_1 щодо усної відмови 27.10.2023 атестаційною комісією Військової частини НОМЕР_1 за участю ОСОБА_2 під час розгляду рапорту ОСОБА_1 від 23.10.2023 про звільнення з військової служби - протиправними;
- зобов`язати уповноважених осіб в/ч НОМЕР_1 звільнити позивача ОСОБА_1 з військової служби, яку він проходить у Військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на підставі статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з призначенням дострокової пенсії за віком як особі, якій надано статус учасника бойових дій;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду внаслідок прийняття протиправного рішення щодо незвільнення позивача у розмірі 50 000 грн. за кожен місяць, починаючи з дня висловлення усної відмови у звільненні атестаційною комісією Військової частини НОМЕР_1 від 27.10.2023 року до дня ухвалення остаточного рішення по даній справі.
В обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку з досягненням пенсійного віку та достроковим виходом на пенсію, що передбачено статтею 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для осіб, що мають статус учасника бойових дій - 55 років та за наявністю страхового стажу 25 років, задля реалізації свого права виходу на пенсію, позивачем 23.10.2023 було подано рапорт до в/ч НОМЕР_1 про звільнення його з військової служби на підставі зазначеної норми. 27.10.2023 атестаційною комісією Військової частини НОМЕР_1 за участю позивача відбувся розгляд вищезазначеного рапорту про звільнення з військової служби та ОСОБА_1 було відмовлено у звільненні з військової служби.
📌Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024, відмовлено у задоволенні позову.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач проходить військову службу за призовом по мобілізації під час дії воєнного стану, з огляду на що дія положень частини десятої статті 26 Закону №2232-XII щодо звільнення з військової служби до досягнення встановленого граничного віку перебування на військовій службі не розповсюджується на позивача; призначення позивачу пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV, згідно приписів Закону №2232-XII, не є належною та достатньою підставою для звільнення позивача з військової служби за призовом по мобілізації під час дії воєнного стану.
📌Короткий зміст вимог касаційної скарги:
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі №420/30545/23, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Підставою касаційного провадження, виходячи зі змісту касаційної скарги та заяви про усунення її недоліків, є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у взаємозв`язку з положенням статей 22 та 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».
Скаржник зокрема, зазначає що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доказам, які підтверджують факт наявності в позивача права на звільнення з військової служби саме з урахуванням статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Звертає увагу, що позивач, окрім статусу учасника бойових дій, отримав нагороду ветеран війни від 07.07.2023, і ним, як військовослужбовцем Збройних сил України, повною мірою було виконано конституційний обов`язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, однак посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 порушено право ОСОБА_1 на достроковий вихід на пенсію.
Касатор також указує, що відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Зміни до статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими було внесені зміни щодо переліку осіб, які мають право на призначення дострокової пенсії і включено категорію осіб «особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6» були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції» від 18.10.2016. Водночас зміни до пункту 7 частини першої статті 22 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання військового обов`язку та проходження військової служби» від 17.10.2019. Отже, на переконання скаржника, права, гарантовані законом, що був прийнятий раніше, порушуються прийняттям змін до Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», що суперечить як положенням частини третьої статті 22 Конституції України, так і рішенням Конституційного Суду України.
📌ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ:
Провівши аналіз наведених вище приписів законодавства, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що наведені приписи чітко передбачають вичерпний перелік підстав для звільнення з військової служби військовослужбовців за призовом за мобілізацією під час дії воєнного стану, а саме, зокрема, у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - 60 років.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивача було призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на час виникнення спірних правовідносин йому виповнилося 55 років, тобто він не досяг встановленого граничного віку перебування на військовій службі (60 років).
Поряд з цим, з жовтня 2023 року позивачу ГУПФ України в Донецькій області призначено дострокову пенсію за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі та по тексту - Закон №1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Стаття 115 Закону №1058-IV врегульовує питання пенсійного забезпечення окремих категорій громадян, відповідно до пункту 4 частини першої якої право на призначення дострокової пенсії за віком мають:
Військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Особи, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій» з числа осіб, зазначених у статтях 10 і 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», продовжують користуватися правом на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до цього пункту, передбаченим для членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, без заміни відповідного посвідчення;
Як вже зазначалося вище, військовослужбовцям, які набули права на пенсію за вислугу років, а також ті, що є ветеранами війни або учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і до досягнення встановленого граничного віку їх перебування на військовій службі залишилося п`ять і менше років, на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "в" пунктів 1 частин п`ятої та шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Згідно із підпунктом «в» пункту 1 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах у мирний час за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Підпунктом «в» пункту частини шостої статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах у мирний час за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
📌Висновок:
Отже, наведені приписи встановлюють підстави для звільнення з військової служби виключно у мирний час та виключно для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також військовослужбовців, які проходять кадрову військову службу, які (приписи та підстави), виходячи із встановлених обставин справи та характеру спірних правовідносин, не можуть застосовуватися до позивача під час дії правового режиму воєнного стану, та як військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Таким чином, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що дія положень частини десятої статті 26 Закону №2232-XII щодо звільнення з військової служби до досягнення встановленого граничного віку перебування на військовій службі не розповсюджується на позивача, а призначення йому пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV, згідно приписів Закону №2232-XII, не є належною та достатньою підставою для звільнення позивача з військової служби за призовом під час мобілізації та дії воєнного стану. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення цього адміністративного позову.
Приписи спеціального законодавства, яке регулює спірні правовідносини є чітким, зрозумілим і додаткового тлумачення не потребує, що свідчить про відсутність, як зазначає представник позивача, колізії між нормативно-правовими актами.
Колегія суддів також відхиляє посилання представника позивача на звуження змісту прав ОСОБА_1 , як військовослужбовця, оскільки зміни в законодавстві, на які посилається скаржник, мали місце до вступу позивача на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Наведені вище положення спеціального законодавства є чинними та неконституційними у встановлений законодавством порядок не визнавалися.
Отже, доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, не знаходять свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, а оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права.
З огляду на те, що предметом розгляду даної справи є відмова військової частини у звільненні позивача з військової служби через дострокове призначення останньому пенсії за віком, то судами попередніх інстанцій правильно було відхилено посилання позивача на наявність в нього низки захворювань, які пов`язані з проходженням військової служби.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновків, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.