Пропонуємо ознайомитися з оглядом судової практики Василя Крата, судді Верховного Суду, кандидата юридичних наук, доцента на тему: «Правові наслідки перевищення суми стягнення за виконавчим документом мінімального розміру страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця».

Суддею здійснено огляд Постанови КЦС від 21.08.2023 в справі № 372/3549/21 (http://surl.li/kkhkp).

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У такому разі приватний виконавець зобов’язаний укласти договір страхування на належну страхову суму (частина четверта статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Державний виконавець, приватний виконавець не може виконувати рішення, якщо, зокрема, сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця (пункт 4 частини четвертої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі виявлення обставин, передбачених частиною четвертою статті 5 цього Закону, виконавець зобов’язаний заявити самовідвід та повідомити про це стягувача. З тих самих підстав відвід виконавцю може бути заявлений стягувачем, боржником або їхніми представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження (частина перша статті 23 Закону України «Про виконавче провадження»).

Питання про відвід приватному виконавцю, який не заявив самовідвід, вирішується самим приватним виконавцем у строк до п’яти робочих днів після надходження заяви про відвід. У випадку самовідводу приватного виконавця він зобов’язаний повернути виконавчий документ стягувачу або передати його за згодою стягувача іншому приватному виконавцю чи відповідному органу державної виконавчої служби. Постанова приватного виконавця про самовідвід або про відмову у відводі може бути оскаржена стягувачем, боржником або їхніми представниками до суду (частина перша статті 23 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що:

• правовим наслідком перевищення суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у приватного виконавця на виконанні, мінімального розміру страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця є: по-перше, обов`язок приватного виконавця укласти договір страхування на належну страхову суму; по-друге, те, що така обставина є підставою для заявлення приватним виконавцем самовідводу і повідомлення про це стягувача. Така обставина також виступає підставою для заявлення відводу приватному виконавцю стягувачем, боржником або їх представниками;

• до правових наслідків перевищення суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у приватного виконавця на виконанні, мінімального розміру страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця законодавець не відносить оспорення боржником у виконавчому провадженні постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження чи про арешт коштів боржника, так само як покладення на приватного виконавця обов`язку прийняти постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.

Першоджерело: https://t.me/glossema/1173