Права дітей, що мають статус внутрішньо переміщеної особи
Підготувала Олена Юшкевич, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права факультету № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ
Фахові коментарі
01.11.2023

Вже майже 10 років в Україні йде війна, частина території тимчасовоокупована, на частині ведуться бойові дії. З 2014 року українці, зокрема й діти, зЛуганської та Донецької областей, Автономної Республіки Крим, почали переміщуватися, лишати свої домівки в пошуках безпеки та захисту. Після 24 лютого 2022 року з початком активних бойових дій, запровадженням воєнного стану в Україні, таке переміщення громадянина було масовості, масштабності.

За даними державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» загальна кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО) станом на 12 вересня 2023 року становить 4 892 444,серед яких діти до 18 років – 1 071 6658,діти без супроводу – 403, діти, позбавлені батьківського піклування – 1 233, діти-особи з інвалідністю – 7 863, діти-сироти – 766 [1].

Статистичні дані наводяться також у дослідженні «Становище внутрішньо переміщених сімей із дітьми, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в умовах війни» (2022 рік) [2], відповідно до яких 77% дітей-переселенців стали свідками обстрілів і бомбардувань, 73% перебували у сховищі, а майже 30% пережили окупацію, 4% маленьких українців пройшли через російські фільтраційні табори, а близько 8% дітей пережили голод та відсутність доступу до питної води.

Діти, що мають статус внутрішньо переміщеної особи (далі - діти-ВПО), разом із загальними правами дитини, регламентованими Конституцією України, актами міжнародного права, законами України, в тому числі «Про охорону дитинства», підзаконними нормативно-правовими актами, мають права ВПО, що безпосередньо є складовою статусу внутрішньо переміщеної особи.

Права дітей-ВПО закріплені у Законі України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, зокрема дітей-ВПО[3]. Серед таких прав можна назвати наступні.

Право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання. Діти-ВПО як громадяни України, що перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні (ст. 3).

Право на взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Заява про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник) (ст. 4).

Право на отримання документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус (ст. 6).

Право на соціальний захист, зокрема відновленням усіх соціальних виплат (ч. 2 ст. 7); право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи (ч. 3 ст. 7).

Право на забезпечення допоміжними засобами реабілітації, на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем проживання (ч. 7 ст. 7).

Право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування (ч. 9 ст. 7).

Право на безкоштовне харчування під час навчання у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності (ч. 10 ст. 7).

Право на: єдність родини; сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права у пошуку та возз’єднанні членів сімей, які втратили зв’язок внаслідок внутрішнього переміщення; безпечні умови життя і здоров’я; достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на території її покинутого місця проживання, а також місця її тимчасового поселення, стану інфраструктури, довкілля, забезпечення її прав і свобод; створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання; оплату вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення; для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено; сприяння у поверненні на попереднє місце проживання; забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством; надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я; влаштування у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади; отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування; безкоштовний проїзд для добровільного повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що спричинили таке переміщення; отримання гуманітарної та благодійної допомоги; інші права, визначені Конституцією та законами України (ч. 1 ст. 9).

Права відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється дискримінація дітей-ВПО при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами (ст. 14).

В свою чергу, ЮНІСЕФ закликає уряди держав вжити шість дій для досягнення рівних прав та можливостей для всіх дітей-ВПО: надати рівну підтримку всім дітям, звідки б вони не походили; визнати дітей-біженців, мігрантів та переміщених осіб насамперед дітьми – з правами на захист, розвиток та участь; розширити колективні дії для забезпечення ефективного доступу до основних послуг, зокрема охорони здоров’я та освіти, для всіх дітей та сімей, які вимушено покинули свої домівки, незалежно від статусу; захищати дітей-біженців, мігрантів та переміщених осіб від дискримінації та ксенофобії; покласти край згубним практикам прикордонного контролю та затриманню дітей при імміграції; розширити можливості молоді з-поміж біженців, мігрантів та переміщених осіб, щоб вони могли розкрити свої таланти та повною мірою реалізувати свій потенціал [4].

Література:

1. Внутрішньо переміщені особи. URL: https://www.ioc.gov.ua/dashboardVpo/.

2. Становище внутрішньо переміщених сімей із дітьми, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в умовах війни: результати дослідження. URL: http://surl.li/fjgts.

3. Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб: Закон України від 20.10.2014№ 1706-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/-show/1706-18#Text.

4. Зараз у світі переміщено майже 37 мільйонів дітей – більше, ніж коли-небудь. URL: http://surl.li/lbdot

Підготувала Олена Юшкевич, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права факультету № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ

Матеріал опубліковано у Збірці тез доповідей науково-практичного круглого столу «Актуальні проблеми захисту прав внутрішньо переміщених осіб», м. Хмельницький, 28 вересня 2023 р.