Працевлаштування громадян України в Угорщині
Віктор Ясевін, адвокат, представник НААУ в Угорщині (м. Будапешт)
Огляди
12.06.2023

Дещо про Угорщину

Угорщина є однією з чотирьох країн членів ЄС, з якими Україна має спільний державний кордон. Історія взаємовідносин між нашими країнами знає як світлі, так і темні сторінки, але загальний історичний стан відносин між нашими країнами характеризується добросусідством і взаємоповагою.

Цікавий історичний факт – Угорщина була першою країною світу, яка оголосила про встановлення офіційних дипломатичних відносин з незалежною Україною і 3 грудня 1991 року відкрила у Києві своє дипломатичне представництво.

На жаль, на даний час офіційні міждержавні відносини між нашими країнами  перебувають на край низькому рівні і характеризуються як надскладні.

За період повномасштабної військової агресії московії проти України за межі території України виїхало за одними оцінками 12 млн. громадян України, за іншими підрахунками до 6 млн. громадян України.

Географічне сусідство з Україною зробило Угорщину однією з тих країн, до якої рятуючись від війни прямували громадяни України.

Для переважної більшості громадян України, які перетинали україно-угорський кордон, Угорщина на їх шляху порятунку від військової агресії московії була лише транзитною країною. Починаючи з 24 лютого 2022 року, за офіційними статистичними даними угорських органів українсько-угорський кордон в режимі в’їзд перетнуло 2 719 596 громадян України, з них лише 36 313 громадян України залишились в Угорщині і отримали статус тимчасового захисту. Для порівняння в Республіці Польща статус тимчасового захисту отримало 1 605 738 громадян України, в Чеській Республіці – 519 000 громадян України.

Причини такої незначної кількості громадян України, які вирішили знайти тимчасовий захист в Угорщині порівняно з іншими країнами, обумовлені наступними факторами:

  • не зрозуміла і офіційно визнана складна для вивчення мова, яка не схожа на жодну з іноземних мов, яку зазвичай чув або вчив середньостатистичний громадянин України. Угорська мова віднесена до фіно-угорської сім’ї мов;
  • незвична та відмінна від східноєвропейської ментальність, культура та соціальна поведінка угорців;
  • у порівнянні з Республікою Польща, Чеською Республікою, Словенією низький рівень економіки Угорщини та доходів населення;
  • мінімальна соціальна та фінансова допомога для громадян України з боку Уряду Угорщини.

Ринок праці Угорщини

У першу чергу проаналізуємо угорський ринок некваліфікованої робочої сили, оскільки саме на ньому спостерігається найбільший попит на працю іноземних працівників.

За останні 30 років завдяки державній політиці спрямованій на залучення іноземних інвестицій та створення пільгового режиму для іноземного капіталу, в Угорщині побудовано велику кількість індустріально-промислових парків, в яких відкрили свої виробництва практично всі без виключення потужні мультинаціональні корпорації.

Враховуючи кількість населення Угорщини, а вона становить близько 10 млн. чоловік, угорський ринок праці десятиріччями відчуває гострий дефіцит некваліфікованої робочої сили, яку може забезпечити лише за рахунок залучення до праці іноземних працівників.  

Приймаючи до уваги проблему робочої сили, уряд Угорщини починаючи з 2013 року постійно здійснював лібералізацію та спрощення процедури надання угорським роботодавцям дозволів на застосування праці іноземних громадян та імміграційних дозволів на їх перебування в країні.

З часом Уряд Угорщини запровадив систему стратегічного партнерства між Урядом та найбільш великими та відповідальними роботодавцями, які забезпечують угорський ринок праці іноземними працівниками, адже без працівників не будуть працювати індустріально-промислові парки, не буде надходжень у державний та місцеві бюджети, а іноземні інвестори заявлять претензії щодо недотримання Урядом Угорщини своїх обіцянок у гарантуванні належної кількості працівників необхідної для ефективної діяльності виробництва.

Стратегічне партнерство між Урядом та роботодавцями передбачає, що останні мають в порівняні з іншими роботодавцями гарантовані законодавством преференції щодо терміну оформлення та документування іноземних працівників, податкові пільги, а також можуть розраховувати на першочергову підтримку Уряду у тому числі щодо залучення державного фінансування в межах Урядової програми, спрямованої на залучення іноземних працівників на угорський ринок праці.

Вищевказані фактори сформували ситуацію, яка є типовою для більшості країн Європи, коли прямим роботодавцем іноземних працівників є не виробниче підприємство, на якому безпосередньо фактично виконує працю робітник, а місцеве рекрутингове агентство, в штат якого такий працівник зараховується і яке в подальшому передає свого працівника в оренду підприємству-замовнику. Послуги аутстафінгу (передача штатних працівників в оренду підприємству замовнику) є вигідними для великих промислових підприємств, адже вони повністю звільняються від трудових правовідносин з працівниками, оскільки останні перебувають у трудових правовідносинах з рекрутинговим агентством і всі питання документування та легального працевлаштування та перебування іноземних працівників в Угорщині, нарахування та виплати їм заробітної плати та надбавок, дотримання гарантій соціального забезпечення та безліч інших бюрократичних питань покладені на рекрутингове агенство, як на роботодавця.

Соціальні мережі та веб-ресурси налічують сотні оголошень, в яких від імені приватних і юридичних осіб, обіцяють швидке та безпечне працевлаштування громадян України в Угорщині. Для того, щоб не бути ошуканими та не потрапити на шахраїв чи безвідповідальних роботодавців бажано не шукати роботу за такими оголошеннями. Кожний громадянин України за допомогою пошукових систем здатний самостійно знайти перелік ТОП-10 найбільших рекрутингових агенств Угорщини і самостійно звернутись до них з проханням допомогти у працевлаштуванні.

Правила працевлаштування громадян України в Угорщині

Для зручності, за допомогою порівняльної таблиці, розглянемо правила працевлаштування громадян України в Угорщини у двох найбільш типових прикладах.

Приклад №1 - громадянин України в’їхав на територію Угорщини після 24 лютого 2022 року «по безвізу», тобто за біометричним паспортом громадянина України для виїзду за кордон, без оформлення у подальшому на території Угорщини статусу особи, яка потребує тимчасового захисту.

Приклад №2 – громадянин України в’їхав на територію Угорщини після 24 лютого 2022 року (у даній ситуації не важливо чи перетин кордону відбувся за біометричним паспортом громадянина України для виїзду за кордон чи за простим  паспортом громадянина України для виїзду або за загальнонаціональним паспортом громадянина України) і звернувся на території Угорщини для отримання статусу особи, яка потребує тимчасового захисту (відповідно до Рішення Ради ЄС №2022/382 від 04 березня 2022 року, яким активізовано запровадження тимчасового захисту згідно положень Директиви Ради ЄС № 2001/55/ЄС).

 

Приклад №1

громадянин України перебуває на території Угорщини в межах біометричних днів (сумарно 90 днів протягом 180 днів) згідно положень Угоди про безвізовий режим поїздок між ЄС та Україною

Приклад №2

громадянин України перебуває на території Угорщини у статусі особи, яка потребує тимчасового захисту (відповідно до Рішення Ради ЄС №2022/382 від 04 березня 2022 року, яким активізовано запровадження тимчасового захисту згідно положень Директиви Ради ЄС № 2001/55/ЄС)

- громадяни України на території Угорщини мають право працювати 90 днів без отримання спеціального дозволу на застосування праці іноземця, якщо з ними укладено строковий трудовий договір і вони  прийняті на посади, які віднесено до дефіцитних професій на ринку праці.

Перелік дефіцитних професій визначено у Постанові Уряду Угорщини №445/2013 від 2013 року, серед яких зазначені професії у ІТ галузі, галузі громадського харчування, інженерії, будівництва.

 

Якщо трудові відносини з працівником будуть продовженні після завершення 90 днів, у такому разі необхідне одночасне отримання за зведеною процедурою спеціального Дозволу на застосування праці іноземця та Дозволу на тимчасове проживання в Угорщині у зв’язку із працею (строк його дії відповідає строку дії спеціального Дозволу на застосування праці громадянина України).

 

 - при працевлаштуванні на посади, які не віднесені до дефіцитних професій на ринку праці, угорський роботодавець зобов’язаний звернутись до компетентних угорських органів для одночасного отримання за зведеною процедурою спеціального Дозволу на застосування праці іноземця та Дозволу на тимчасове проживання  в Угорщині у зв’язку із працею (строк його дії відповідає строку дії спеціального Дозволу на застосування праці громадянина України).

 

 - громадяни України, які перебувають на території Угорщини і або подали заяву для оформлення статусу особи, яка потребує тимчасового захисту, або отримали статус особи, яка потребує тимчасового захисту, мають право працевлаштуватись в Угорщині без отримання спеціального Дозволу на застосування праці іноземця (за виключенням працевлаштування на посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, які передбачають наявність у працівника громадянства Угорщини).

 

- Уряд Угорщини дозволив визнавати та проводити спрощену процедуру нострифікації  дипломів про здобуття  вищої освіти, отриманих громадянами України у вищих навчальних закладах України (далі ВНЗ України) за спеціальностями у галузях медицини, стоматології та фармації.

 

 

Громадяни України можуть розпочати роботу за спеціальностями стоматолога, лікаря, фармацевта під контролем угорського колеги відразу з дати подачі заявки на проведення нострифікації диплому про здобуття  вищої освіти у ВНЗ України за спеціальностями у галузях медицини, стоматології та фармації.  

Кожний працівник в Угорщині повинен оформити та отримати:

- податковий номер (adószám);

- картку соціального страхування (TAJ-kártya).

Вищезгадані документи оформлюються та видаються відповідно у Державній податковій інспекції Угорщини та Державному фонді медичного страхування Угорщини. Згадані документи для іноземних працівників оформлює угорський роботодавець.

Види та розміри відрахувань із заробітної платні працівників в Угорщині

Перш за все необхідно зазначити, що в Угорщині види та розміри відрахувань із заробітної плати працівників визначаються та встановлюються на кожний конкретний календарний рік.

У 2023 році в Угорщині працівники сплачують зі своєї зарплати наступні податки та внески:

- Податок на доходи фізичних осіб - 15%

- Внесок на соціальне страхування (близький аналог ЄСВ в Україні) - 18,5% (з них внесок до пенсійного фонду - 10%, внесок на медичне страхування - 7% та внесок у фонд соціальних гарантій на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань - 1,5%).

Отже загальний відсоток відрахувань з зарплати працівника (з її брутто розміру), сплата яких покладена на працівника становить - 33,5%  (податку на доходи фізичних осіб 15% + внесок на соціальне страхування 18,5%).

З метою підтримки працівників, які віднесені до вразливих категорій громадян, законодавство передбачає застосування індивідуальних знижок на сплату податків і соціальних внесків.

Знижки на сплату податку з доходів фізичних осіб:

Різні види пільг з сплати податку на доходи фізичних осіб застосовуються у нижче наведеній послідовності:

 

-                   знижка для жінок, які мають чотири і більше дитини;

-                   знижка для осіб, які не досягли віку 25 років;

-                   знижка для жінок до 30 років, які мають дитину/дітей;

-                   індивідуальна знижка;

-                   знижка для подружжя (або осіб які живуть у зареєстрованому партнерстві), в якому для кожного з подружжя цей шлюб перший.

-                   податкова знижка  з податку на доходи фізичних осіб для подружжя (партнерів), яке виховує дітей.

Внески із зарплати працівника, які у 2023 році сплачує роботодавець:

- податок на соціальні внески (так зване Szochó) - 13%, який роботодавець сплачує із зарплати працівника (її брутто розміру). Оплата sochó повинна бути здійснена роботодавцем щомісяця до 12 числа наступного за звітнім періодом.

Законодавство Угорщини надає право громадянам України започаткувати на території Угорщини власний бізнес або шляхом проведення державної реєстрації фізичної особи підприємця або шляхом проведення державної реєстрації юридичної особи.

Організаційно-правові форми господарських товариств в Угорщині

Відповідно до положень національного законодавства Угорщини, резиденти та нерезиденти Угорщини (як фізичні, так і юридичні особи), мають право бути засновниками та учасниками юридичних осіб на території Угорщини.

Законодавство Угорщини визначає наступні організаційно-правові форми господарських товариства 

1. Партнерство з обмеженою відповідальністю (угорською мовою: Betéti társaság (скорочено Bt.)).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю (угорською мовою: Korlátolt Felelősségű Társaság (скорочено Kft.)).

3. Акціонерне товариство (угорською мовою: Részvénytársaság (скорочено Rt.), яке може поділятись на відкрите та закрите (угорською мовою відповідно: Nyilvánosan működő részvénytársaság (скорочено Nyrt.) та Zártkörűen működő részvénytársaság (скорочено Zrt.)).

4. Партнерство з необмеженою відповідальністю (угорською мовою: Közkereseti társaság (скорочено Kkt.)).

Для громадян України, найбільш привабливою організаційно-правовою формою господарського товариства є - Kft. (Korlátolt Felelősségű Társaság), яке багато у чому схоже на Товариство з обмеженою відповідальністю в Україні.

Засновники Kft. несуть відповідальність за зобов’язаннями Kft. виключно в межах своїх часок у статутному капіталі товариства.

Законодавство Угорщини не регламентує мінімальну та максимальну кількість засновників Kft., проте визначено мінімальний розмір статутного капіталу, який становить 3 000 000 HUF (відповідно до курсу HUF/EUR станом на травень 2023р., приблизно 8100 EUR).

Статутний капітал Kft. може бути сформовано як грошима, так і майном.

Передбачена вимога про те, що як мінімум 30% статутного капіталу товариства обов’язково формується грошовими коштами.

У випадках формування статутного капіталу Kft. на 100% з грошових коштів на дату проведення державної реєстрації юридичної особи, кожний засновник зобов’язаний внести 50% від розміру своєї частки у статутному капіталі Kft. Наступні 50% розміру часток засновників у статутному капіталі Kft. обов’язково повинні бути внесені протягом 1 року з дати проведення державної реєстрації юридичної особи.

При формуванні статутного капіталу як грошовими коштами, так і майном, грошові кошти повинні бути внесені на дату проведення державної реєстрації юридичної особи, а майно протягом 1-го року з дати проведення державної реєстрації юридичної особи.

У випадку формування статутного капіталу Kft. майном, таке майно підлягає обов’язковій оцінці, яку здійснює незалежний експерт.

Матеріал підготував Віктор Ясевін, адвокат, представник НААУ в Угорщині (м. Будапешт)