Постанова Сьомого апеляційного адмінсуду від 09.01.2024 (справа № 560/11185/23): виплата одноразової грошової допомоги
Дайджест судової практики з питань військової служби жінок, який підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету НААУ з питань трудового права, членкиня Центру надання методичної допомоги та координації волонтерського руху адвокатів з правового захисту військовослужбовців при НААУ
Огляди
05.02.2024

Обставини справи. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу № 591-ос від 27.12.2022 припинено (розірвано) контракт і капітана ОСОБА_1 звільнено в запас за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», а саме як військовослужбовицю-жінку, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Вислуга років відповідно до відомостей, викладених у вказаному витязі з наказу, станом на 27.12.2022 становить:

 • календарна – 18 років 04 місяці 29 днів;

• пільгова – 07 років 02 місяці 18 днів;

• всього: 25 років 07 місяців 17 днів.

Оскільки позивачка при звільненні не отримала одноразової грошової допомоги, вона звернулася із цим позовом до суду.

Обґрунтування Суду. Підставою для невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби відповідач зазначає ту обставину, що у переліку сімейних обставин, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу»,  немає такої фактичної підстави, яка передбачена у наказі про звільнення ОСОБА_1 (військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку). Разом з тим таке твердження відповідача суд вважає безпідставним і необґрунтованим, оскільки, як зазначалося вище, пункт 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» доповнено підпунктом «г» згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян» № 2169-IX від 01.04.2022, яким таку сімейну обставину передбачено (абзац 8 підпункту «г» частини 5 статті 26 вказаного Закону).

При цьому Закон України має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України. При цьому суд вважає необґрунтованим і помилковим твердження позивача, що вона набула право на одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби на підставі абзацу 1 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із таких підстав.

Як зазначалося вище, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше виплачується, серед іншого, у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років. Тобто ключовою умовою у цьому випадку є саме настання особливого періоду, що передбачає звільнення за пунктом 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» – під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації – протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану – до оголошення демобілізації). Натомість позивач звільнена з військової служби не під час особливого періоду (пункт 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»), а саме за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», відповідно до якого військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: з моменту оголошення мобілізації – протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану – до оголошення демобілізації.

Тобто ключовою умовою є введення воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан, який надалі продовжувався та діяв станом на день звільнення позивача з військової служби.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 при звільненні з військової служби не набула право на отримання передбаченої абзацом 1 частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше. Натомість, позивач має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абзацом 2 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні з військової служби одноразової грошової допомоги, передбаченої абзацом 2 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: http://tinyurl.com/mr256ra2

Більше судової практики, яка стосується захисту соціальних прав військовослужбовців-жінок у Дайджесті судової практики з питань військової служби жінок, який підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету НААУ з питань трудового права, членкиня Центру надання методичної допомоги та координації волонтерського руху адвокатів з правового захисту військовослужбовців при НААУ. http://tinyurl.com/59drfa5c