Встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу без погодження із позивачем та нарахування вартості спожитого газу на підставі показників такого вузла обліку порушують права споживача

Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2023 року у справі № 459/1136/21

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Львівгаз збут», АТ «ОГС «Львівгаз» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що він є споживачем послуг з газопостачання до належної йому квартири АДРЕСА_1 , яка не обладнана індивідуальним лічильником газу. Оплату за послуги з газопостачання він здійснював згідно з Нормами споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року № 619, від 27 лютого 2019 року № 143, виходячи з кількості зареєстрованих осіб.

17 листопада 2020 року на його адресу надійшла претензія ТОВ «Львівгаз збут», відповідно до якої йому нараховано заборгованість за споживання газу у розмірі 2 675,15 грн. Вищевказана заборгованість виникла у зв`язку із нарахуванням йому за спожитий природний газ на підставі показів загальнобудинкового лічильника, а не за нормами споживання. Вважав, що відповідачами порушено його права як споживача, оскільки поставлено у нерівні умови в порівнянні з споживачами, в квартирах яких встановлені індивідуальні лічильники газу.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати протиправними дії ТОВ «Львівгаз збут» та АТ «ОГС «Львівгаз»щодо нарахування йому за спожитий природний газ із 01 січня 2017 року за показниками будинкового лічильника газу; зобов`язати АТ «ОГС «Львівгаз» та ТОВ «Львівгаз збут» здійснити перерахунок оплати за газопостачання за період з січня 2017 року по день ухвалення рішення, згідно з Нормами споживання.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Рішенням міського суду, ухваленим у спрощеному позовному провадженні, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії АТ «ОГС«Львівгаз» щодо нарахування ОСОБА_1 за спожитий природний газ з 01 січня 2017 року за показниками будинкового лічильника газу. Зобов`язано АТ «ОГС «Львівгаз» здійснити перерахунок оплати за газопостачання ОСОБА_1. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з АТ «ОГС«Львівгаз» на користь держави судовий збір у сумі 908 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що АТ «ОГС«Львівгаз», як оператор газорозподільчої системи, незаконно використовувало загальнобудинковий лічильник, встановлений у будинку АДРЕСА_3 , що свідчить про протиправність відповідного режиму нарахування оплати за природний газ для позивача. Ураховуючи відсутність клопотання щодо застосування строку позовної давності, права позивача підлягають поновленню шляхом визнання протиправними дій АТ «ОГС Львівгаз» щодо нарахування йому за спожитий природний газ із 01 січня 2017 року за показниками будинкового лічильника газу та зобов`язання АТ «ОГСЛьвівгаз» здійснити йому перерахунок оплати за газопостачання за період з січня 2017 року по день ухвалення рішення суду відповідно до Норм споживання природного газу побутовими споживачами природного газу у разі відсутності лічильників газу.

ТОВ «Львівгаз збут», як постачальник, надає споживачам виключно послуги з постачання природного газу, а послуги щодо обліку спожитого природного газу здійснює АТ «ОГС «Львівгаз», як оператор газорозподільчої системи. Отже, ТОВ «Львівгаз збут» є неналежним відповідачем, а тому у позові до нього відмовлено.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції:

Постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу АТ «ОГС «Львівгаз»залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність дій АТ «ОГС «Львівгаз»щодо нарахування позивачеві плати за споживання природного газу на підставі показників загальнобудинкового лічильника газу, оскільки у позивача не встановлено індивідуального лічильника обліку газу, а загальнобудинковий лічильник газу встановлений без наявності згоди на це співвласників багатоквартирного будинку (його мешканців).

У зв`язку з цим, правильним є висновок суду першої інстанції про обов`язок АТ «ОГС «Львівгаз»здійснити перерахунок по оплаті за спожитий природний газ за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення на підставі недопустимого доказу, а саме акту від 10 грудня 2021 року про відсутність згоди мешканців будинку АДРЕСА_3 на встановлення загальнобудинкового лічильника, є безпідставними, оскільки АТ «ОГС «Львівгаз»не надало доказів на підтвердження правомірності встановлення у вказаному будинку загальнобудинкового приладу обліку газу. Також позивач неодноразово вказував на те, що згоди на встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу він не надавав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги:

У касаційній скарзі АТ «ОГС «Львівгаз» просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду:

Згідно з главою 1 розділу 1 Кодексу ГРС Оператор ГРМ - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Позивачі є споживачами природного газу, а відповідач - оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням.

Отже, для встановлення загальнобудинкового лічильнику природного газу оператор газорозподільної системи не міг діяти в односторонньому порядку, оскільки мав у договірному порядку врегулювати з власником (власниками) будинку, експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку.

Дії газорозподільної організації щодо визначення обсягів спожитого природного газу до 01 січня 2021 року на підставі показників загальнобудинкового лічильника газу будуть правомірними за одночасного дотримання таких умов: у споживачів не встановлені індивідуальні лічильники обліку газу; загальнобудинковий лічильник газу встановлений з дотриманням положень законодавства, зокрема, за наявності згоди на це співвласників відповідного багатоквартирного будинку.

За відсутності хоча б однієї з указаних умов дії газорозподільчої організації щодо визначення обсягів спожитого природного газу до 01 січня 2021 року на підставі показників загальнобудинкового лічильника газу суперечитимуть як Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», так і положенням законодавства про зміст, допустимі обмеження та непорушність права власності (Конституція України, ЦК України, Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Ураховуючи викладене, слід вважати, що оператор газорозподільної системи, який в односторонньому порядку встановив для багатоквартирного будинку загальнобудинковий лічильник природного газу, як до 20 січня 2018 року, так і після цієї дати, діяв з порушенням вимог законодавства.

Суди, встановивши фактичні обставини у справі, вірно застосувавши норми процесуального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що встановленням загальнобудинкового вузла обліку газу без погодження із позивачем та нарахування вартості спожитого ним газу на підставі показників загальнобудинкового вузла обліку газу порушують права ОСОБА_1 , тому що у процесі обліку спожитого газу не відображається фактичне споживання ним газу, як окремим споживачем багатоквартирного будинку, у квартирі якого відсутній лічильник. Вказані обставини призводять до нарахування вартості споживання газу, який насправді не використовувався позивачем.

Посилання АТ «ОГС «Львівгаз»на пропуск строку позовної давності, про застосування якого ним було заявлено у суді першої інстанції, на увагу не заслуговують, тому що порушення прав ОСОБА_1 , як споживача послуг, є триваючим, а предметом спору є оспорювання правомірності дій АТ «ОГС «Львівгаз» щодо нарахування плати за спожиті послуги та зобов`язання вчинити певні дії.

Ураховуючи викладене, посилання касаційної скарги на те, що АТ «ОГС «Львівгаз» не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції 24 грудня 2021 року є безпідставними, оскільки спростовуються вищевказаними висновками.

Крім того, Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Висновок:

Посилання касаційної скарги на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, на увагу не заслуговують, оскільки згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження. Судом було досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2023 року у справі № 459/1136/21 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/112202512