Порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки як підстава дисциплінарної відповідальності судді
Олексій Горох, адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ
Матеріали заходів
07.07.2023

Порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки як підстава дисциплінарної відповідальності судді: адвокат Олексій Горох

Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Дисциплінарна відповідальність судді за проступки у кримінальному провадженні», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Олексій Горох, адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, сфокусував увагу на порушенні норм суддівської етики та стандартів поведінки як підставі дисциплінарної відповідальності судді та конкретних дисциплінарних проступках під час здійснення правосуддя.

Підставою дисциплінарної відповідальності є вчинення суддею протиправного (такого, що заборонене законом), винного (умисного або вчиненого через недбалість), діяння (дії чи бездіяльності), яке посягає на основоположні конституційні права у сфері правосуддя – доступ до правосуддя; незалежне та безстороннє здійснення правосуддя компетентним судом упродовж розумного строку; забезпечення гласності та відкритості правосуддя.

Судове рішення, за результатом розгляду судової справи, суддя повинен ухвалити з урахуванням:

1) встановлених у процесі розгляду фактичних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами;

2) застосувавши для правового висновку відповідні норми закону та практику Європейського суду з прав людини;

3) скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді встановлені статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Лектор детально сфокусував увагу на дисциплінарних проступках під час здійснення правосуддя:

1) умисне або внаслідок недбалості:

1.1. незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо):

• необґрунтована відмова у відкритті судового провадження;

• невчинення передбачених процесуальним законом дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду судової справи;

• необґрунтоване зупинення судового провадження у справі;

• безпідставне закриття судового провадження у справі;

• закриття провадження у справі через відсутність у суду відповідних повноважень без зазначення суду, до юрисдикції якого належить розгляд цієї справи;

• необґрунтоване залишення позову без розгляду;

• необґрунтоване залишення апеляційної чи касаційної скарги без руху чи її повернення;

• необґрунтована відмова в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

• невмотивована повна або часткова відмова в задоволенні клопотань чи скарг слідчим суддею під час досудового розслідування тощо.

1.2. інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду:

• процесуальні порушення при вжитті заходів забезпечення позову;

• вирішення питання про права і обов’язки осіб, не залучених до судового розгляду

• неправомірне втручання у дискреційні повноваження органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, перешкоджання виконанню рішенню іншого суду;

• неповідомлення чи неналежне повідомлення учасників судового провадження про дату та час судового засідання тощо.

2. незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.

Критеріями оцінки зазначення/незазначення мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору має бути встановлення у дисциплінарному провадженні наступних обставин:

• чи у судовому рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін;

• чи у судовому рішенні є підтвердження того, що сторони були почуті судом;

• чи судове рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами;

• чи у судовому рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття/відхилення доказів сторін.

3. порушення засад гласності і відкритості судового процесу:

До предмету гласності і відкритості судового процесу необхідно відносити:

  • інформацію про хід судового розгляду, проміжні і кінцеві результати такої діяльності;
  • відкритий розгляд судових справ у судах, крім випадків, установлених законом;
  • право бути присутніми у відкритому судовому засіданні будь-яким особам;
  • право осіб, присутніх в залі судового засідання, представників засобів масової інформації проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео - та аудіозапис з використанням портативних відео - та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом;
  • право на трансляцію судового засідання з дозволу суду;
  • фіксацію технічними засобами перебігу судового процесу в порядку, встановленому законом;
  • забезпечення учасникам судового процесу можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом;
  • проведення судового засідання виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

4. порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості:

На думку Дисциплінарної палати, розглядаючи усне клопотання прокурора про зміну обвинуваченому обраного запобіжного заходу, суддя П. не надала обвинуваченому можливості реалізувати право на ознайомлення із викладеними у такому клопотанні обставинами та документами, якими воно обґрунтовано, тобто не забезпечила йому можливості підготуватися до захисту від такого клопотання і тим самим порушила гарантію принципу рівності учасників судового провадження у процесуальних правах.

5. незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу:

У ході розгляду дисциплінарної справи було встановлено, що єдиною підставою для відводу адвоката Б. суддя К. визнала наявність у нього родинних зв’язків з суддею місцевого суду, куди, за твердженням прокурора, мав бути переданий обвинувальний акт після завершення досудового розслідування. На думку Дисциплінарної палати, такі дії судді явно не відповідають вимогам закону, передбаченим статтею 80 КПК України, з огляду на те, що слідчим суддею К. були враховані обставини, які ще не настали та які в разі їх настання за певних обставин могли бути вирішені судом під час судового провадження. Крім того, у будь-якому разі дружина адвоката Б. не здійснювала розгляд справи стосовно його підзахисного, а на час розгляду питання про відвід взагалі не здійснювала правосуддя у зв’язку із закінченням строку повноважень.

6. порушення правил щодо відводу (самовідводу):

ЄСПЛ розрізняє:

а) суб’єктивний критерій, що передбачає встановлення впливу певного переконання чи особистого інтересу судді у цій справі;

б) об’єктивний критерій, що передбачає встановлення того, чи суддя надав достатні гарантії, які виключали б будь-які обґрунтовані сумніви у його безсторонності. Суддя не може використовувати самовідвід, щоб самоусуватись від здійснення правосуддя, побоюючись надходження скарг, певних образ у свою адресу, негативних відгуків у ЗМІ тощо.

7. безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень:

• необхідно зібрати докази, які підтверджують, що суддя мав об’єктивну можливість розглянути заяву, скаргу чи справу протягом строку, встановленого законом, або хоча б розумного строку, і що порушення цього строку відбулось через щонайменше недбале ставлення судді до своїх обов’язків;

• для цього, поряд з отриманням пояснення судді, дисциплінарному органу необхідно проаналізувати його навантаження, черговість розгляду ним судових справ, причини їх відкладення (якщо мали місце), встановити наявність/відсутність поважних причин з боку судді (перебування на лікарняному, у відрядженні або відпустці тощо), середнє навантаження на суддю у цьому суді тощо.

8. умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків:

З об’єктивної сторони, допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, полягає у недотриманні ним суддею норм процесуального права, що найчастіше пов’язане з порушенням наступних статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), статті 9 (свобода думки, совісті і релігії), статті 10 (свобода вираження поглядів), статті 11 (свобода зібрань та об’єднань), статті 1 Додаткового протоколу (захист права власності).

9. розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні:

У одному зі своїх рішень Верховний Суд зазначив: «Суд має достатні підстави констатувати, що під час перебування суду в нарадчій кімнаті з ухвалення судового рішення у відповідному кримінальному провадженні, розгляд інших судових справ у цей же час, проведення судових засідань з ухваленням як судових рішень по суті вимог, так і рішень з процесуальних питань, в тому числі щодо повернення матеріалів провадження, є порушенням таємниці наради суддів, що відповідно є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що було перешкодою суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (Постанова ВС від 10 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12013010060000119).

Порушення суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки:

1) може відбуватися у процесі розгляду певної судової справи:

• вияв неповаги чи образа когось з учасників судового провадження, зверхнє ставлення до присяжних;

• розголошення конфіденційної інформації, що стала відома судді у зв'язку з розглядом судової справи;

• позапроцесуальні взаємини з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників провадження;

• ухилення від здійснення правосуддя.

2) може відбуватися у позасудовій поведінці судді:

• дрібне викрадення чужого майна;

• дрібне хуліганство (ненормативна лексика);

• самовільне зайняття земельної ділянки;

• невиконання вимог про зупинку;

• залишення місця дорожньо-транспортної пригоди;

• керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

3) може полягати у демонстративному порушенні норм суспільного співжиття чи загальноприйнятих правил поведінки:

• зневажливе висловлювання про державні чи громадські інституції;

• про певні суспільно значущі події чи факти;

• висловлювання, що принижують національні чи релігійні почуття;

• способі життя, що не відповідає загальноприйнятим нормам моралі.

Олексій Горох окремо розгляну склад дисциплінарного проступку.

1. Об’єктивна сторона дисциплінарного проступку:

• майже усі дисциплінарні проступки відносяться до правопорушень з формальним складом (дисциплінарний проступок вважається вчиненим саме в момент протиправної поведінки судді);

• дисциплінарні проступки з матеріальним складом:

1) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо);

2) інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

3) незабезпечення обвинуваченому права на захист;

4) допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

2. Суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку:

• обов’язковою ознакою складу дисциплінарного проступку є наявність у діянні судді вини у формі умислу чи недбалості;

• дисциплінарний проступок вважається вчиненим умисно, якщо суддя усвідомлював протиправний характер свого діяння. Інтелектуальним моментом умислу є усвідомлення суддею порушення (невиконання чи неналежного виконання) обов’язків судді. Вольовим моментом умислу є бажання судді діяти таким чином;

• недбалість має місце тоді, коли суддя не усвідомлював протиправний характер свого діяння, хоча повинен був і міг це усвідомлювати.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://surl.li/iwafy

Про стандарти професійної поведінки судді – детально у тематичному матеріалі від Advocat Post: http://surl.li/iwaig

Цікаві публікації лектора:

Інститут звільнення від покарання та його відбування за проєктом нового КК України: що зміниться? http://surl.li/iwaip

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ