Подання учасником справи заяви про розгляд справи за його відсутності не дає підстав для висновку

Факт подання учасником справи заяви про розгляд справи за його відсутності не дає підстав для висновку, що такого учасника справи суд не повідомляє про місце, дату і час судового засідання

Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2023 року у справі № 606/2459/21 (провадження № 61-11247св22)

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов мотивував тим, що помер його племінник ОСОБА_4 , після якого залишилося спадкове майно - земельна ділянка (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,04 га. ОСОБА_4 за життя заповіту не склав, не був одружений, дітей немає. Спадкоємці першої та другої черги померли: рідний брат ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , діда та баби немає. Позивач вважає, що він є спадкоємцем третьої черги, оскільки є рідним дядьком по маминій лінії. Зазначає, що відповідачі також є спадкоємцями третьої черги після смерті ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_2 є рідною тіткою спадкодавця по материній лінії, а ОСОБА_3 є рідною тіткою спадкодавця по лінії батька.

Для отримання спадщини позивач не міг у встановлений законом строк подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори з поважних причин: постійні проблеми зі здоров`ям, пандемія та карантиння обмеження, а також через велику відстань між місцем його проживання та місцем відкриття спадщини. За таких обставин ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суди виходили з того, що позивач не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Посилання позивача на проблеми зі здоров`ям, пандемію, карантинні обмеження, велику відстань між місцем його проживання і місцем знаходження спадкового майна суди вважали неповажними причинами пропуску строку для прийняття спадщини з урахуванням відсутності у матеріалах справи належних і допустимих доказів про такі обставини та передбаченої законодавством можливості подання заяви про прийняття спадщини через засоби поштового зв`язку. Сама собі обставина про велику відстань між місцем проживання заявника та місцем прийняття спадщини, не є підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не був повідомлений про розгляд справи, призначений у районному судді на 26 травня 2022 року, апеляційний суд відхилив, зазначивши, що ОСОБА_1 просив розглядати справу без його участі за наявними у справі матеріалами.

Касаційна скарга:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Пасічника А. З. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення й просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності позивача, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, а також що суди безпідставно не врахували долучені позивачем до матеріалів справи докази на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Позиція Верховного Суду:

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 зазначено, що у ЦПК України законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України). Тлумачення частини першої статті 8, частини другої статті 211, пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу; невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства; розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. У ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, суд касаційної інстанції не може застосувати правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (частина друга статті 410 ЦПК України).

Аналіз змісту та практики застосування наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що умова належності повідомлення учасника справи про дату, час і місце розгляду його справи у визначеному ЦПК України порядку є обов`язковою для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У справі, що переглядається:

ухвалою районного суду закрито підготовче провадження у справі № 606/2459/21 та призначено її до судового розгляду по суті на 26 травня 2022 року на 12:00 год;
судові повістки-повідомлення у передбаченому статтями 128, 130 ЦПК України порядку про призначення судового засідання на 26 травня 2022 року учасникам справи не надсилалися;
представник позивача в апеляційній скарзі послався на неповідомлення позивача судом першої інстанції про призначення розгляду справи на 26 травня 2022 року ;
відхиляючи такі доводи, апеляційний суд помилково вважав, що оскільки позивач просив проводити розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи, то суд першої інстанції здійснив розгляд справи з дотриманням норм процесуального права на підставі наявних у суду матеріалів без виклику сторін;
залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам позивача про його необізнаність щодо призначення розгляду справи на 26 травня 2022 року (дата ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції) та не звернув увагу на те, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України такі обставини визначені як обов`язкова підстава для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Висновок:

З огляду на допущені судом апеляційної інстанції порушення пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України наявні підстави для скасування постанови апеляційного суду, оскільки справу в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , який належним чином не повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, й обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою.

У зв`язку з установленням підстав для скасування постанови апеляційного суду колегія суддів інші підстави відкриття касаційного провадження не аналізує.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2023 року у справі № 606/2459/21 (провадження № 61-11247св22) - https://tinyurl.com/2bjet89y