Підстава для набуття статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18 (провадження № К/9901/12907/19)
Огляди
19.01.2024

Фактичні обставини справи:

Позивачка звернулась до відповідача із заявою про надання її дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, у зв’язку із тим, що дитина зазнала психологічного насильства внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Відповідачем відмовлено у наданні статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Відмова обґрунтована тим, що на території м. Сватове Луганської області не відбувалися воєнні дії, збройний конфлікт або тимчасова окупація. Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду з позовом.

Вирішуючи справу Суду слід дати відповідь на таке питання: чи підлягає надання дитині статусу як постраждалої внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, якщо вона проживає у населеному пункті, в якому безпосередньо бойові дії не велись, але він включений до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція?

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Сватівської районної державної адміністрації Луганської області в особі комісії з питань захисту прав дитини від 06 вересня 2018 № 19/18. Зобов’язано Сватівську районну державну адміністрацію Луганської області в особі комісії з питань захисту прав дитини прийняти рішення про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ОСОБА_2, який народився в м. Сватове, Луганської області, Україна, свідоцтво про народження серія НОМЕР_1, видане 15 липня 2014 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сватівського районного управління юстиції у Луганської області, на підставі заяви, поданої 17 серпня 2018 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що підставою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, є те, що дитина, яка зазнала психологічного насильства, отримане у населеному пункті, віднесеному до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275. При цьому факт отримання психологічного насилля не потребує доведення. Поданих позивачем документів достатньо для вирішення питання щодо надання ОСОБА_2 статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів та наявні підстави для задоволення позову.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду рішення Луганського окружного адміністративного суду скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що загальновідомим є той факт, що безпосередньо у місті Сватове Луганської області не проводилось воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, а тому надавати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, дітям, які проживають у місті Сватове, та не є внутрішньо переміщеними або такими, що залишили своє місце проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також документів, що підтверджують загибель (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерть внаслідок поранення, контузію або каліцтво батьків дитини або одного з них, отриманих у населеному пункті, віднесеному до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і в яких органи державної влади виконують свої повноваження у повному обсязі (позивач не надавала такого документа відповідачу), не можна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги:

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного та залишити в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд зловживає терміном «загальновідомий факт», визначаючи, що загальновідомим є той факт, що у місті Сватове Луганської області не проводилось воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, а тому надавати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, дітям, які проживають у м. Сватове неможна.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ:

Механізм надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів визначено Порядком надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 року № 268 (далі - Порядок № 268).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку № 268 психологічне насильство, якого зазнала дитина внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (далі - психологічне насильство), - моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення, залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих у населеному пункті, віднесеному до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 98, ст. 3367), і в яких органи державної влади виконують свої повноваження у повному обсязі (далі – населений пункт, на території якого здійснювалася антитерористична операція), її батьків або одного з них – із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них - з числа осіб, визначених пунктом 2 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 78, ст. 2605).

Згідно із 3 пунктом 3 Порядку № 268 право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:

1) отримала поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнала фізичного, сексуального насильства;

3) була викрадена або незаконно вивезена за межі України;

4) залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;

6) зазнала психологічного насильства.

Пунктом 6 Порядку № 268 передбачено, що для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей заяву про надання статусу, згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» і засвідчені в установленому порядку копії таких документів:

  • свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
  • документа, що посвідчує особу заявника;
  • документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров`я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
  • довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Пунктом 5 Порядку № 268 установлено, що статус надається органом опіки та піклування, у тому числі за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, або за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція затверджено розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», згідно якого м. Сватове Луганської області включено до списку території на яких здійснювалася антитерористична операція.

Отже, право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, зокрема, зазнала психологічного насильства. У вирішенні питання щодо можливості надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, слід виходити з наявності у дитини статусу внутрішньо переміщеної особи.

Також необхідним є наявність причинно-наслідкового зв`язку між воєнними діями, збройним конфліктом на території населеного пункту, включеного до Переліку, та фактом настання обставин (насильство, каліцтво тощо), які мали негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини, оскільки, виходячи із поняття дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, то саме внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту така дитина мала зокрема зазнати психологічного насильства.

Факт проживання на території, де не проводились воєнні дії, збройні конфлікти, тимчасова окупація, не може бути підставою для набуття статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Сам по собі факт включення населеного пункту до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, не є підставою визначення за дитиною психологічного насильства на основі  положень Порядку № 268 та підставою для надання дитині статусу.

Віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Висновок:

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що рішення комісії з питань захисту прав дитини при Сватівській райдержадміністрації від 06 вересня 2018 року № 19/18, яким відмовлено  у наданні статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів малолітньому сину позивачки ОСОБА_2, є правомірним, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

 

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, при дотриманні норм процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18 (провадження № К/9901/12907/19) – http://tinyurl.com/bdextbpj