Якщо під час розгляду справи в окремому провадженні особа, яка поширила інформацію, стане відома, то суд залишає заяву без розгляду
Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 953/6430/22
Короткий зміст заяви:
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю «СІМКОРД» (далі – ТОВ «СІМКОРД»).
Заява мотивована тим, що він є засновником та генеральним директором ТОВ «СІМКОРД». На інформаційному ресурсі (веб-порталі) «ІНФОРМАЦІЯ_4» (ІНФОРМАЦІЯ_6) невідомим автором було оприлюднено статтю негативного характеру під назвою (російською мовою): «ІНФОРМАЦІЯ_1» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Вказана публікація містить недостовірну (неправдиву) інформацію, дискредитує його Компанію та проєкт компанії (програмний продукт) – «Система Bitbon» (URL адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), знецінює результати її багаторічної праці. Оспорювана інформація носить негативний характер та виражена в принизливій, непристойній і брутальній формі, а також вочевидь викладена саме у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень, а отже поширена інформація підлягає доведенню та спростуванню. У свою чергу, жодних аргументів, підтверджень та належних доказів на обґрунтування оспорюваної інформації надано чи підкріплено не було. Крім того, станом на теперішній час, поширена недостовірна інформація доведена до великого кола осіб й досі знаходиться у відкритому для широкого загалу доступі в мережі Інтернет.
Також зазначав про неможливість встановлення вірогідних порушників, оскільки йому не вдалося встановити ані автора негативної статті (публікації), ані власника/реєстранта веб-сайту, на якому було поширено недостовірну (неправдиву) інформацію. Доступ до веб-сайту за URL адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 є вільним та повністю відкритим, додаткової реєстрації на такому веб-сайті для його використання та ознайомлення з його контентом не передбачається, а будь-якої ідентифікуючої інформації про власника/реєстранта такого веб-сайту чи автора матеріалу (статей, публікацій) не зазначається, що робить неможливим встановити відповідальних осіб (належних відповідачів).
19 жовтня 2022 року за допомогою засобів електронного зв’язку на електронну пошту адміністрації вказаного інформаційного ресурсу направлено офіційне звернення для встановлення автора статті (публікації) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлення власника/реєстранта веб-сайту за URL адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, а також для вилучення з публічного доступу (видалення) публікації. Але таке звернення було проігноровано.
Також ним було направлено звернення до ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет», яким було підтверджено, що можливість встановити особу власника веб-сайту та реєстранта доменного імені відсутня, оскільки має місце знеособленість даних про них в службі WHOIS, а також через те, що такий домен не належить до українського сегменту мережі Інтернет, а реєстратор доменного імені та хостинг провайдер є іноземними суб’єктами.
Вважає, що у зв’язку з неможливістю встановити автора статті, єдиним способом відновити порушені права є встановлення факту недостовірності (неправдивості) інформації та її спростування.
Поширення такої недостовірної та негативної інформації про Компанію принижує її ділову репутацію та порушує її право на недоторканість ділової репутації, що, в свою чергу, створює відповідні негативні наслідки та впливає на її виробничі процеси, при цьому суттєво знижуючи її цінність та значно зменшуючи оцінку її професійних якостей і здобутків.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив встановити факт недостовірності (неправдивості) інформації та спростувати усю інформацію, що поширена про компанію ТОВ «СІМКОРД» та її проєкт (програмний продукт) – «Система Bitbon» в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі (веб-порталі) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а саме, на веб-сайті за URL адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка безпосередньо міститься в статті (публікації) негативного характеру під назвою (російською мовою): «ІНФОРМАЦІЯ_1» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій:
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 18 травня 2023 року, заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що у порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов’язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Враховуючи, що заявником не надано достатніх доказів неможливості встановити власника веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_2, на якому розміщена оспорювана інформація, тому підстави для розгляду заяви про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування в порядку окремого провадження відсутні.
Суди попередніх інстанцій залишили вказану заяву без розгляду і роз’яснили заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Шаповалов А. Р., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник вказує порушення статті 294 ЦПК України, оскільки суди не надали належної оцінки тому, що заявником було вчинено всі можливі дії для встановлення належних відповідачів у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що у заяві, яка є предметом судового розгляду, було чітко зазначено та підтверджено належними доказами факт вжиття заходів і неможливості встановлення відповідальних осіб (належних відповідачів) по справі.
Судами не враховано, що веб-сайт, на якому було поширено недостовірну (неправдиву) інформацію, має іноземну реєстрацію і не належить до українського сегменту мережі Інтернет, а хостинг-провайдер є іноземним елементом та відноситься до закордонної юрисдикції, а тому вжиті заявником заходи були цілком достатніми та єдиними доступними і ефективними на національному рівні, до яких можна було самостійно вдатися для встановлення відповідальних осіб.
Під час судового розгляду справи судом першої інстанції, всупереч наявних обов’язків, навіть не порушувалося і не ставилося на обговорення питання перед заявником чи заінтересованою особою щодо вжиття будь-яких додаткових заходів для встановлення відповідальних осіб (належних відповідачів) по справі, в тому числі з приводу необхідності звернення до іноземного хостинг-провайдера тощо.
Вважає, що маючи обов’язок сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод та інтересів, а також маючи можливість самостійно витребувати необхідні (додаткові) докази у разі такої потреби, суд першої інстанції проігнорував приписи статті 294 ЦПК України та ухилився від судового захисту.
Позиція Верховного Суду:
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац 3 частини четвертої статті 277 ЦК України).
Відповідно до частини одинадцятої статті 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власники вебсайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, зобов’язані розміщувати у вільному доступі на власних вебсайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе: а) повне ім’я або найменування власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; в) контактну інформацію власника вебсайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв’язатися. Фізичні особи, які не є суб’єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на вебсайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника вебсайту, передбачену пунктом «в» цієї частини».
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження особа, яка поширила інформацію, щодо якої виник спір, стане відома, то суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
З довідки дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 07 листопада 2022 року №139/2022-Д вбачається, що за результатами дослідження інформаційного наповнення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 встановлено, що останній позиціонує себе в якості веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4, на якому розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори – адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_5. Ураховуючи викладене, знеособленість даних про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 в службі WHOIS, а також те, що це доменне ім’я зареєстровано в публічному домені .com, що не належить до українського сегменту мережі Інтернет, реєстратор доменного імені та хостинг-провайдер є іноземними суб’єктами, з метою встановлення власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 можливо витребувати відповідно до законодавства (зокрема, в судовому порядку): дані про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7 у реєстратора цього доменного імені – URL SOLUTION INC; дані про отримувача послуг хостингу щодо розміщення програмного забезпечення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет – у хостинг-провайдера цього веб-сайту – Cloudflare, Іnc.; дані про володільця облікового запису, що використовуються для розміщення веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_8 у мережі Інтернет – у реєстранта доменого імені ІНФОРМАЦІЯ_7 та/або отримувача послуг хостинга.
Висновок:
Зважаючи на вищевикладене суди попередніх інстанцій, встановивши, що у довідці державного підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 07 листопада 2022 року № 139/2022-Д зазначено, що встановити власника веб-сайту можливо за умови вчинення певних дій, які залежать від ініціативи заявника (позивача), але заявник таких дій не здійснив, дійшли обґрунтованого висновку про залишення заяви, поданої у порядку окремого провадження, без розгляду.
При цьому апеляційним судом вмотивовано відхилено доводи заявника про те, що відомості про реєстранта доменного імені знаходяться у хостинг-провайдера, який є іноземним елементом, та який відмовить у наданні інформації, оскільки такі є припущенням і відомостей щодо такого звернення матеріали справи не містять.
Доводи касаційної скарги про те, що в даному випадку суд першої інстанції мав самостійно витребувати необхідні (додаткові) докази щодо належних відповідачів у цій справі є безпідставними та висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення заяви без розгляду не спростовують.
Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Джерело: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 953/6430/22 – https://tinyurl.com/5cabvb3j