Переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності

Правова позиція Верховного Суду

Переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності у випадках, що підпадають під пункт 2 частини першої статті 23 КЗпП, не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк.

Розглянемо на прикладі постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 756/13167/16-ц (провадження № 61-10921св21).

Обставини справи

19 січня 2011 року між роботодавцем і працівником укладений контракт № 1, відповідно до якого працівника призначено на посаду старшого наукового співробітника ННПМ НАН України на строк з 20 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року Додатковою угодою від 30 жовтня 2012 року № 31 строк дії контракту продовжено до 31 березня 2013 року, додатковою угодою від 31 січня 2013 року № 2 — до 31 грудня 2013 року, додатковою угодою від 23 жовтня 2013 року № 20 — до 31 грудня 2014 року, додатковою угодою від 23 жовтня 2014 року № 6 — до 30 червня 2015 року, додатковою угодою від 29 квітня 2015 року № 15 — до 31 грудня 2015 року, додатковою угодою від 30 жовтня 2015 року № 7 — до 31 березня 2016 року.

Наказом ННПМ НАН України від 21 грудня 2015 року № 250-к працівник звільнений з роботи за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2016 року у справі № 22ц/796/10299/2016 визнано незаконним та скасовано наказ від 21 грудня 2015 року № 250-к про припинення роботи за контрактом з 31 грудня 2015 року за угодою сторін (пункт 1 статті 36 КЗпП) працівника, старшого наукового співробітника відділу зоології (контракт від 19 січня 2011 року № 1).

Наказом ННПМ НАН України від 15 вересня 2016 року № 145-к визнано недійсним і скасовано наказ від 21 грудня 2015 року № 250-к про припинення роботи за контрактом працівника за угодою сторін (пункт 1 статті 36 КЗпП); припинено роботу за контрактом у зв’язку із закінченням терміну його дії з 31 грудня 2015 року (пункт 2 статті 36 КЗпП). 16 вересня 2016 року ННПМ НАН України видано наказ № 146-к про скасування укладеної з працівником додаткової угоди до контракту від 30 жовтня 2015 року за № 7 про продовження дії контракту від 19 січня 2011 року № 1.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Суди встановили, що між працівником і роботодавцем укладено контракт, який згодом неодноразово був продовжений, при цьому строкові контракти укладалися за заявами працівника. Підписи працівника на додаткових угодах свідчать про його погодження з їх умовами.

Згідно з частиною другою статті 39-1 КЗпП трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Ураховуючи викладене, укладення контракту на певний строк з урахуванням частини третьої статті 21 КЗпП регулюється пунктом 2 частини першої статті 23 КЗпП, що виключає при переукладанні контракту чи продовженні строку його дії застосування частини другої статті 39-1 КЗпП та узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 274/6853/18 (провадження № 61-12067св20).

Пропонуємо ознайомитися із Методичним матеріалом «Робота адвоката з трудовими договорами: від укладення до розірвання», підготовленим Комітетом НААУ з питань трудового права. http://tinyurl.com/bdf5uvjy

Автори: В. Поліщук, К. Цвєткова, Г. Лисенко, Д. Навроцький, Т. Матова, М. Панченко, А. Андрушко, Н. Матвійчук