
Міжнародна асоціація адвокатів (IBA), Національна асоціація адвокатів України (UNBA) та Вища школа адвокатури НААУ (HSA) об’єднали зусилля у проведення серії онлайн семінарів з підвищення кваліфікації адвокатів з міжнародного кримінального права.
Перший семінар, присвячений темі судового захисту, відбувся 21 липня, до участі в якому долучилися представники адвокатської спільноти, суддівського корпусу, правоохоронних органів та інших юридичних професій.
Захід відкрив Савва Кузьменко, директор Вищої школи адвокатури НААУ, який звернувся до партнерів зі словами вдячності і впевненості в ефективності подальшої співпраці з обміну професійним досвідом у складний період воєнного стану.
Міжнародну асоціацію адвокатів на семінарі представив Марк Елліс, виконавчий директор, який відзначив важливість доручення міжнародних юристів до підтримки українських колег та народу України в цілому.
Детальніше: https://bit.ly/3OxBPFq
До змістовної частини семінару долучилися з виступами відомі експерти з питань захисту в Міжнародному кримінальному суді Керолайн Бюйсман, Девід Хупер, Пітер Робінсон, Кірсті Сазерленд.
“Ми повинні розрізняти війни міжнародного та неміжнародного характеру. Збройний конфлікт в Україні носить міжнародний характер. Вживання рф терміну «спецоперація» не може змінити кваліфікацію даного конфлікту, як міжнародного. Потрібно довести, що рф свідомо організовувала, фінансувала та створювала даний конфлікт. Кваліфікація конфлікту, як міжнародного, дозволяє застосувати до нього Женевські конвенції. Міжнародний конфлікт характеризується участю не менше двох сторін.” — наголосила Керолайн Бюйсман.
Спікером відзначено, що цивільні особи відповідно до Женевських конвенцій не мають бути під прицілом. При розслідування «супутньої шкоди» (втрати майна) відповідно до Конвенцій має бути встановлено, за яким призначенням використовувалась нерухомість, чи не була вона використана як воєнний об’єкт.
Також Керолайн Бюйсман роз’яснила учасникам таке поняття, як правило необхідної військової ціни – коли одна із сторін вдається до дій для пришвидшення закінчення війни, при цьому заходи мають бути виправданими.
Висвітлюючи особливу роль захисника в судових процесах над воєнними злочинцями Девід Хупер почав свій виступ з того, що Міжнародний кримінальний суд у Югославії встановив так званий “золотий стандарт”, що відбулося завдяки втручанню адвокатської спільноти. Важливо, щоб суди, які будуть проводитись в Україні відносно воєнних злочинів були справедливими, на противагу судовим процесам в рф.
“Законодавство та процесуальні права є елементами справедливого суду. Про це мають пам’ятати адвокати при наданні правової допомоги. Наразі Україна потребує світового досвіду у сфері роботи з МКС. Адвокати потребують активів, доступу до джерел та навчальних ресурсів. Адвокати в судовому процесі повинні мати доступ до доказів.” — поділився досвідом Девід Хупер.
Спікер окреслив систему права України, як систему протилежностей та суперництва. Однак, на його думку, така правова система надає можливість розгляду справ. На сьогодні статистика говорить про 25 тисяч злочинів військових рф проти громадян України. В середньому одна справа в МКС триває від 5 до 6 років, тому це є викликом для судової та правової систем України, адже міжнародне гуманітарне право зобов’язує Україну якісно провести розслідування злочинів та забезпечити справедливий суд.
Ключові аспекти захисту, підстави, що виключають кримінальну відповідальність, особливості воєнних злочинів за міжнародним правом розкрили учасникам Кірсті Сазерленд та Пітер Робінсон.
Пітер Робінсон у своєму виступі розповів про ментальний елемент, що безпосередньо пов’язаний з умислом і який повинна довести сторона переслідування.
У випадку вбивства солдатом рф невинної цивільної особи потрібно довести його умисел, підозру у діях цивільного певних дій (корегування, передача даних). Коли підзахисний говорить, що не вірить, що вбита ним особа дійсно була цивільною — це виклик для захисника. Для цього захисник використовує інтерв’ю, соціальні мережі та інші доступні докази.
У власній доповіді Кірсті Сазерленд виділила чотири фактори уникнення відповідальності:
- ментальна хвороба,
- інтоксикація,
- самооборона,
- тиск.
“Ментальна хвороба підзахисного відіграє роль при захисті. Потрібно встановити чи присутність ментальної хвороби могла вплинути на скоєння злочину. При цьому необхідна судово-медична експертиза.” — поділилась досвідом Кірсті Сазерленд.
Спікер на практиці нерідко зустрічала у воєнних справах термін «бойової втоми». Як приклад навела справу, що слухалась в суді Великобританії та часту відмову військових від проведення психологічної експертизи.
Окремо лектор виділила питання інтоксикації (алкоголь, наркотики чи сторонні хімічні речовини). Як приклад, якщо солдати не знають про властивості ліків, які їм надаються – це потребує доказування.
Щодо вчинення під тиском — це залежить від того чи перебувала особа під реальним страхом смерті.
Модератори семінару Доктор Марк Елліс, виконавчий директор ІВА та Савва Кузьменко, директор HSA, забезпечили динамічну комунікацію спікерів з учасниками, включаючи спільну фахову дискусію, експертні коментарі, відповіді міжнародних юристів на питання українських адвокатів.
Пов'язана публікація про захід: https://bit.ly/3bbpmtu
Відео з семінару доступно для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури у Facebook: https://fb.watch/evqSqr52rP/.