Особливості реалізації права фізичної особи на знищення інформації стосовно себе (право на забуття)
(витяг з наукової статті)
Розвиток сучасного цифрового суспільства потребує оновлення і трансформації системи особистих немайнових прав фізичної особи, у тому числі права фізичної особи на інформацію стосовно себе. Наразі Інтернет-мережа сприймається як інструмент, який, з однієї сторони, має широке охоплення та є рушійною силою сучасного процесу політичної та економічної демократизації; а з іншої сторони, із поширенням Інтернету та соціальних медіа посилюється проблематика порушення права людини на конфіденційність. При цьому, якщо правові механізми реалізації й захисту особистих немайнових прав фізичної особи в реальному житті можна вважати достатньо розробленими, то аналогічні правові інструменти для онлайн-відносин перебувають на стадії формування, активного обговорення й поточних дискусій.
У статті “Особливості реалізації права фізичної особи на знищення інформації стосовно себе (право на забуття)“, автором Сергієм Телешевим визначено зміст поняття права фізичної особи на знищення інформації стосовно себе (право на забуття) як одного із найважливіших елементів права фізичної особи на інформацію стосовно себе, яке полягає у можливості фізичної особи вимагати видалення або знищення персональної інформації. Автором визначено, що право фізичної особи на знищення інформації стосовно себе дає фізичній особі можливість контролювати наявність та поширення інформації стосовно себе, що може запобігти нескінченному розповсюдженню персональної інформації фізичної особи та потенційному завданню шкоди їй або її конфіденційності в майбутньому.
Автором визначено, що вагомий внесок в регулюванні права на забуття в комплексі законодавства щодо захисту персональних даних здійснено ЄС, адже Регламентом ЄС 2016/679 сформовані умови набуття такого права, підстави безумовного виконання запиту на видалення інформації про себе та випадки, у яких це право може бути обмеженим. Тим не менш, останнім не враховано увесь обсяг персональної інформації, що достатньо ускладнює механізм реалізації цього права.
В процесі проведеного аналізу визначено також відсутність у США єдиного федерального законодавчого регулювання права на видалення або забуття і судова практика загалом не задовольняє позови щодо видалення інформації про себе, посилаючись на норми Першої поправки Конституції. У Канаді цивільні норми законодавства зосереджені на окремих випадках реалізації права вимагати видалення або виправлення певної інформації першоджерелом, проте у правовому полі Канади не визначено право бути забутим. Поняття цивільного права бути забутим у розумінні правової системи в Україні теж не визначено.
Підсумовуючи автор зазначає, що судова практика Європейського суду з прав людини наразі сфокусована на встановленні критеріїв та меж балансування між статтею 8 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) та правом контролера даних на свободу вираження поглядів згідно зі статтею 10 ЄКПЛ в частині забезпечення права фізичної особи на забуття. І в Україні наразі теж постає гостре питання необхідності регулювання права фізичної особи на інформацію стосовно себе, особливо в частині її права на видалення такої інформації та регулювання механізму реалізації права фізичної особи на знищення інформації про себе.
Досліджувані релевантні рішення судів:
«Google проти М. Костехі Гонсалеса» / URL: https://is.gd/05IfM5
«Н. Денегрі проти Google» / URL: https://is.gd/Qoq9MC
«Гарсія проти Google» / URL: https://is.gd/Pvrilt
«Мартін проти Hearst Corporation» / URL: https://is.gd/ECyocu
Справа № 464/2809/19 за позовом до ТОВ «Гугл» щодо видалення/блокування інформації, поширеної на веб-сайті, як такої, що містить неправдиву інформацію про фізичну особу / URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93826723
«Хурбейн проти Бельгії» / URL: https://is.gd/PEOZ73
«Аксель Спрінгер проти Німеччини» / URL: https://is.gd/ofpwqT
«Біанкарді проти Італії» / URL: https://is.gd/Pqmb8Q
Джерело:
С. П. Телешев. Особливості реалізації права фізичної особи на знищення інформації стосовно себе (право на забуття) // Науковий журнал ОНУ ім. І.І. Мечникова «Правова держава», № 51, Одеса, 2023. – с. 93-106.
URL: https://is.gd/D52sw2
Сергій Телешев (Sergii Teleshev)