Особа, не залучена до участі у справі, повинна довести наявність у неї правового зв’язку зі сторонами спору або безпосередньо з судовим рішенням

Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/3085/21

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів:

ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 21 грудня 2018 року сталася ДТП за участю ОСОБА_2, який керував автомобілем «Skoda Super B», державний номерний знак НОМЕР_1, та позивача, який керував автомобілем «Citroen Berlingo 1.9 D», державний номерний знак НОМЕР_2. Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2019 року у справі № 707/2645/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). В результаті ДТП автомобіль «Skoda Super B», державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. Відповідно до висновку № 320 автотоварознавчого дослідження від 08 липня 2019 року вартість майнової шкоди, яка спричинена власнику автомобіля «Citroen Berlingo 1.9 D», державний номерний знак НОМЕР_2, під час ДТП із автомобілем «Skoda Superb» 6U00288, складає 103 241,00 грн. Ринкова (залишкова) вартість автомобіля Citroen Berlingo 1.9 D, державний номерний знак НОМЕР_2, в пошкодженому після ДТП 21 грудня 2018 року стані після зіткнення із автомобілем «Skoda Superb» 6U00288 складає 12 190,00 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ОСОБА_2 була застрахована відповідно до полісу № АК9684764 у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПАТ «СК «ПЗУ Україна»). Позивач з метою отримання відшкодування завданих, внаслідок ДТП, збитків транспортному засобу «Citroen Berlingo 1.9 D», державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до ПАТ «СК «ПЗУ Україна», однак йому було відмовлено. З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь відшкодування майнової шкоди, що заподіяна внаслідок ДТП, у розмірі 91 051,00 грн.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 16 травня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не є власником автомобіля «Citroen Berlingo 1.9D», державний номерний знак НОМЕР_2, якому внаслідок ДТП завдано механічних пошкоджень, оскільки власником цього транспортного засобу є ОСОБА_3, тому позивач не має права на відшкодування шкоди.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 травня 2022 року змінено, шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що позивач не довів факту правомірності володіння майном (автомобілем «Citroen Berlingo 1.9D», державний номерний знак НОМЕР_2 ), оскільки в матеріалах справи відсутнє посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а тому дійшов висновку про те, що позивач не навів законних підстав на володіння цим майном, у зв`язку із чим не має право на відшкодування шкоди.

Не погоджуючись із рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 16 травня 2022 року, ОСОБА_3, який не брав участі у розгляді справи, 05 жовтня 2022 року подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати таке судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити відповідно до викладених у позові вимог.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року ОСОБА_3 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 травня 2022 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на вказане судове рішення.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 травня 2022 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Закриваючи апеляційне провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_3 не надав суду належних та допустимих доказів того, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішувались питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги:

У грудні 2022 року ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Мартьянов В. І., електронною поштою звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 травня 2022 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.

Касаційна скарга, відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема тим, що суди не встановили всіх обставин справи, не дослідили всіх наявних у справі доказів та дійшли передчасного висновку відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3.

Також у касаційній скарзі заявник вказав на те, що суд першої інстанції безпідставно не вирішив питання про залучення його - власника автомобіля «Citroen Berlingo 1.9D», державний номерний знак НОМЕР_2, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, оскільки рішення може вплинути на його права та обов`язки щодо однієї зі сторін.

Крім того, у касаційній скарзі заявник послався на те, що він як власник транспортного засобу, що не залучений судом до участі у справі має право користуватись правами передбаченими ЦПК України, в тому числі правом на оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

Водночас заявник вказав у касаційній скарзі на те, що суд першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 597/1070/15-ц та від 17 листопада 2021 року у справі № 128/1755/20-ц.

Позиція Верховного Суду:

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Ця стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

Пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведеної норми процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. Якщо обставини вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Схожий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

Постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 нарішення суду першої інстанції, апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що ОСОБА_3 не надав суду належних та допустимих доказів того, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішувались питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, а тому дійшов обґрунтованого висновку про те, що він не має права на оскарження такого судового рішення в апеляційному порядку.

Аргументи касаційної скарги про те, що заявник як власник транспортного засобу, що не залучений судом до участі у справі, має право користуватись правами, передбаченими ЦПК України, в тому числі правом на оскарження судового рішення в апеляційному порядку є слушними, однак з урахуванням положень частини першої статті 352 ЦПК України на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, особа, не залучена до участі у справі, повинна довести наявність у неї правового зв’язку зі сторонами спору або безпосередньо з судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Як правильно встановив апеляційний суд, ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі не навів будь-якого обґрунтування того, яке ж право, інтерес або обов`язок порушує оскаржуване рішення суду першої інстанції. Заявник лише зазначив, що він є власником автомобіля Citroen Berlingo 1.9 D, державний номерний знак НОМЕР_2.

В матеріалах справи є копія довіреності, якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися належним йому автомобілем і на період дії цієї довіреності експлуатувати цей автомобіль на території України та за її межами (а. с. 75, 123). Однак, її зміст свідчить про те, що довіреність видана 23 лютого 2021 року, після спливу більше трьох років від дня скоєння ДТП (21 грудня 2018 року).

В прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_3 просить скасувати оскаржуване рішення, ухвалити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_1, тобто просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 91 051,00 грн.

Отже, ОСОБА_3 просить ухвалити рішення на користь позивача ОСОБА_1 без наведення обґрунтування, яким чином оскаржуване рішення порушує його права, обов`язки чи законний інтерес.

Доводи касаційної скарги щодо неврахування судами висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 597/1070/15-ц та від 17 листопада 2021 року у справі № 128/1755/20-ц підлягають відхиленню з огляду на таке.

У постанові від 06 червня 2018 року у справі № 597/1070/15-ц за позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП та у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 128/1755/20-ц за позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, і за зустрічним позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, Верховний Суд дійшов висновку про те, що особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. Враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Крім того, Верховний Суд дійшов висновку про те, що незалучення до участі у справі власника транспортного засобу не може бути у цьому випадку підставою для відмови у задоволенні цих вимог, враховуючи, що на момент вчинення ДТП позивач користувався транспортним засобом на законних підставах, що належним чином з`ясовано судом першої інстанції.

Висновок:

Отже, у наведених заявником постановах суду касаційної інстанції викладені висновки по суті спору, і вони не спростовують правильність висновків, викладених в ухвалі апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення суду першої інстанції у цій справі, яка є предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо поданої ОСОБА_3 апеляційної скарги, зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що можуть бути підставою для скасування постановленого у справі судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/3085/21 - http://surl.li/kkxxb