Під час розгляду заяв (скарг) суддів щодо неналежної поведінки адвокатів необхідно також враховувати наступні процесуальні аспекти.

Відповідно до ПАЕ, звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Таким чином, інформація про порушення адвокатами процесуального законодавства та ПАЕ, викладена у скаргах суддів, має бути підтверджена відповідними доказами.

У свою чергу, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката у члена ДП КДКА є право, але не обов’язок, надсилати запити на отримання інформації, необхідної для проведення перевірки.

Суддя поскаржився до КДКА на те, що у кримінальному провадженні, розгляд якого триває два роки, адвокат спрямовує дії на затягування розгляду. Так, він без поважних причин шість разів не з’явився у судові засідання, безпідставно подав до суду заяви про відвід експерта та слідчого, разом із підзахисним умисно не отримував повістки від слідчого для проведення слідчого експерименту. З цього суддя зробив висновок про наявність в поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку.

В ході перевірки відомостей адвокат надав пояснення, в яких повністю спростував доводи скаржника, надав докази поважності неявки, виклав свою правову позицію подання відводів, яка не суперечить поведінці адвоката та вимогам діючого законодавства, а також обґрунтував обставини відмови слідчому в отриманні повісток.

Також підтвердив, що вказана кримінальна справа дійсно довго розглядається в суді. Однак, судові засідання відкладались багато разів з різних підстав, і здебільшого з ініціативи суду та через системну неявку свідків сторони обвинувачення.

Зважаючи на це, у дисциплінарній палаті відмовили у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката за відсутністю в його поведінці ознак дисциплінарного проступку. Суддя оскаржив таке рішення до ВКДКА. Зокрема, він зауважив, що під час перевірки, член дисциплінарної палати не надіслав відповідний запит до суду, який був необхідний для проведення перевірки інформації.

Дослідивши матеріали справи, у ВКДКА не побачили підстав для задоволення скарги. У рішенні № І-014/2020 нагадали про дію презумпції невинуватості, а також норми Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, згідно з якими дисциплінарну справу щодо адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. В частині посилання скаржника, як на одну із підстав для скасування оскаржуваного рішення, що ДП не надсилала запит до суду для проведення перевірки інформації, то це спростовується вимогами законодавства щодо проходження стадій дисциплінарного провадження. Надсилати чи не надсилати відповідний запит до суду є правом, а не обов’язком члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку.

За аналогічних обставин (суддею до звернення не було надано засвідчених належним чином доказів наявності в діях адвоката складу дисциплінарного проступку) ВКДКА погодилася із рішеннями КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката (рішення № ІХ-006/2020, № ХІІ-006/2020).

Першоджерело: Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів, що затверджені Рішенням ВКДКА № V-005/2021 від 27 травня 2021 року. https://vkdka.org/15918-2/