Під час розгляду заяв (скарг) суддів щодо неналежної поведінки адвокатів необхідно також враховувати наступні процесуальні аспекти.

Правова природа окремої ухвали судді (як встановлена процесуальними кодексами форма реагування на протиправну та неетичну поведінку адвоката) відрізняється від природи скарги, передбаченої Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Це зумовлює певні особливості забезпечення виконання суддями і КДКА як норм кодексів, так і Закону, який встановлює загальні правила дисциплінарної процедури стосовно адвокатів.

За загальними правилами, визначеними ст. 262 ЦПК та ст. 246, суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом.

КПК також передбачає можливість звернення судді зі скаргою на поведінку адвоката до дисциплінарних органів. Так, у випадку неприбуття з неповажних причин захисника у судове засідання згідно із ч. 1 ст. 324 КПК суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Документ надсилається до КДКА.

Разом із тим, судді іноді не зважають на особливості нормативного регулювання дисциплінарної процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв’язку із чим постановлені ухвали іноді залишаються без реагування.

Вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні покладене на адвокатське самоврядування (ч. 3 ст. 2 Закону). Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності винятково у порядку дисциплінарного провадження, яким відповідно до ст. 33 Закону є процедура розгляду письмової скарги, що містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність адвоката можна лише за скаргою. Подати її може кожен кому, відомі факти неналежної поведінки (ст. 36 Закону). Але у будь-якому разі дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Відтак, на початку провадження відомості про дисциплінарний проступок адвоката, викладені у скарзі, перевіряються, за наслідком чого вирішується питання про порушення дисциплінарної справи.

Саме тому окремі ухвали суддів стосовно поведінки адвокатів, які вони виносять відповідно до процесуальних кодексів, прирівнюються до заяв (скарг) у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120).

Таким чином, необхідною умовою прийнятності ухвали, як і будь-якої іншої заяви (скарги) є наявність у ній відомостей, визначених п. 14 Положення:

– найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);

– ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи – для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти (за наявності);

– ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

– зміст дисциплінарного проступку адвоката, згідно зі статтею 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

– виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;

– вимоги заявника (скаржника);

– виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника);

– зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у заяві (скарзі), перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

До заяви має бути додана її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява.

Частина цих вимог фактично вже врахована у вимогах до написання окремої ухвали, частина – ні. Втім, заява, якщо до такої прирівнювати окрему ухвалу суду, оформлена без їх дотримання, відповідно до Положення (п. 15) повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.

Саме з цих міркувань виходила ВКДКА, ухвалюючи рішення № VIІ-020/2020, яким підтвердила правомірність повернення ухвали суду, до якої не було додано копії для вручення адвокатам щодо поведінки яких суддя звертався до КДКА.

Аналогічним за мотивацією є рішення № ІХ-002/2020, у якому ВКДКА констатувала протиправність прийняття КДКА ухвали без дотримання вимог п.14 Положення.

Першоджерело: Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів, що затверджені Рішенням ВКДКА № V-005/2021 від 27 травня 2021 року. https://vkdka.org/15918-2/