Скарги на неявку адвоката у судові засідання без поважної причини подаються переважно суддями. Вони оформлюються, як правило, ухвалами відповідно до процесуальних кодексів, в рамках яких здійснювалося провадження у справі, в якій адвокат брав участь.

Обставини, встановлені судом та викладені в ухвалі, не мають наперед встановленої сили та повинні розглядатися й оцінюватися дисциплінарними органами на загальних підставах відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Адвокат не з’явився у судове засідання, подавши на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з розглядом у цей самий день та час іншої справи в суді іншого регіону. Суддя вирішив перевірити ці дані і надіслав запит до цього суду. Останній повідомив, що засідання за клопотанням адвоката було перенесено, про що за день секретар повідомив адвоката. Це і стало підставою для подання скарги до КДКА.

Втім адвокат пояснив, що за день до засідання він спілкувався телефоном із секретарем другого суду і той навіть не підтвердив про отримання клопотання. Про факт перенесення засідання він дізнався за 10 хвилин до початку засідання від своєї клієнтки, коли під’їзджав до суду. Таким чином, він фізично не встиг повернутися і взяти участь у розгляді першої справи. Тож адвокат стверджував, що насправді завчасно не отримував повідомлень про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.

У дисциплінарній палаті виходили з того, що судом не було надано належного та допустимого доказу (поштового, електронного повідомлення, тощо), який би підтверджував факт завчасного повідомлення секретарем судового засідання адвоката про відкладення судового засідання на іншу дату у спосіб, визначений КПК України. А тому, сам факт повідомлення викликає сумніви.

Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Отже, дисциплінарна палата не побачила в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, кваліфікованого як недотримання принципу законності у відносинах з судом та принципу чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності, та закрила дисциплінарну справу.

З таким підходом в оцінці даних, наведених в ухвалі суду, погодилися у ВКДКА (рішення № VІІІ-005/2021 від 04.08.2021)

Першоджерело: Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо неявки адвокатів у судові засідання, затверджені Рішенням ВКДКА № VIІІ-010/2022 від 26 серпня 2022 року. https://cutt.ly/G8dVAte