Подання адвокатського запиту щодо розкриття банківської таємниці відносно особи без погодження з цією особою є зловживанням професійними правами.

Адвокат подала адвокатський запит до Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку про надання їй інформації та документів по виплатах особі коштів, надання їй копій документів, в тому числі заяв, звернень, запитів, скарг, повідомлень та будь-яких інших документів, направлених до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які були подані особою.

На вказаний адвокатський запит було надано відповідь по суті. Ця відповідь згодом була долучена до цивільного позову (де особа була відповідачем), який адвокат в інтересах іншого підприємства подала до управління поліції.

Також, адвокат подала клопотання слідчому судді про накладення арешту в кримінальному провадженні на рухоме та нерухоме майно, кошти, що знаходяться на банківських рахунках особи, в інтересах підприємства. До документів була долучена відповідь Уповноваженого Фонду, яку вона отримала на свій адвокатський запит нібито в інтересах особи.

Окрім цього, адвокат тричі зверталась до Державної служби з фінансового моніторингу України з заявами про проведення фінансового моніторингу та зупинення фінансових операцій стосовно особи, долучаючи при цьому відповідь, отриману за адвокатським запитом.

Оскільки адвокат використала свої права всупереч правам, свободам, та законним інтересам особи, без її згоди отримала інформацію щодо неї, а також вчинила інші порушення Закону та ПАЕ, особа звернулася зі скаргою на поведінку адвоката до КДКА.

В дисциплінарній палаті, зокрема, нагадали, що статтею 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» визначений вичерпний перелік підстав розкриття банківської таємниці. І адвокатський запит не є підставою для такого розкриття. В той же час, п. 1 ч. 1 цієї норми передбачає, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи.

Скаржниця жодного договору про надання правової допомоги з адвокатом не укладала, не надавала згоди на отримання нею конфіденційної інформації та не надавала дозволу на розкриття банківської таємниці стосовно себе. Проте, адвокат в процесі здійснення адвокатської діяльності вчиняла дії всупереч вимогам наведених норм. Тож адвокат, діючи всупереч присязі адвоката та ПАЕ, вчинила ряд дій, які свідчать про нехтування нею честю і гідністю адвокатської професії, а її певні дії були спрямовані як на підрив престижу адвокатури в цілому, так і на підрив престижу адвокатської діяльності зокрема.

У Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури погодилися з такими висновками дисциплінарної палати, адже вони випливали з належно обґрунтованих порушень, які поставлені у вину адвокату (рішення ВКДКА № ХІ-015/2021 від 30.11.2021).

Першоджерело: Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо звернень з адвокатським запитом, затверджене Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІ-010/2023 від 23.02.2023. http://surl.li/ifuio