Особа, яка надає відповідь на адвокатський запит, якщо вона сама має статус адвоката, повинна враховувати вимоги закону щодо конфіденційності та захисту адвокатської таємниці

Начальник служби правового забезпечення та претензійної роботи державного підприємства, яка мала статус адвоката, надала відповідь на адвокатський запит. Ця відповідь згодом була використана як доказ у господарському спорі, де підприємство виступало як відповідач. Третя особа на стороні відповідача подала скаргу до КДКА, оскільки вважала, що на адвоката під час роботи на підприємстві в повній мірі розповсюджувалися професійні обов’язки адвоката, в тому числі, щодо дотримання принципів конфіденційності, збереження адвокатської таємниці. Вказані вимоги адвокат порушила, надавши відповідь на запит, в тому числі копії документів, зміст яких охоплювався адвокатською таємницею.

Адвокат пояснила, що відповідаючи на адвокатський запит вона діяла не як адвокат, а як працівник підприємства. Так само відомості та документи, надані за адвокатським запитом, вона отримала не як адвокат під час здійснення адвокатської діяльності, а як посадова особа підприємства в ході виконання своїх трудових обов’язків. Тому, інформація, що була надана за адвокатським запитом, не підпадала під визначення адвокатської таємниці.

У КДКА відзначили, що адвокат мала всі законні підстави не надавати відповіді на адвокатський запит та мала безумовний обов’язок зберігати адвокатську таємницю та конфіденційні відомості, отримані нею від підприємства.

Також дисциплінарна палата не погодилася з доводами адвоката про те, що, відповідаючи на запит, вона діяла не як адвокат, а як посадова особа, а відомості не мали статусу адвокатської таємниці. Робота адвоката за трудовим договором була пов’язана з наданням підприємству саме правової допомоги.

Виходячи з цього, а також оцінивши інші обставини у своїй сукупності, дисциплінарна палата констатувала наявність ознак дисциплінарного проступку і порушила дисциплінарну справу. Це рішення було оскаржене адвокатом до ВКДКА.

Адвокат наполягала, що законодавство чітко розрізняє поняття трудового договору та правової допомоги. Виконання трудових обов’язків жодним чином не є наданням послуг. Окремо існують трудові договори та договори про надання правової допомоги. В трудові обов’язки юриста, як працівника державного підприємства, жодним чином не входило надання правової допомоги цьому підприємству, саме тому, окремо від трудового договору, між нею та підприємством було укладено договір про надання правової допомоги, адже ця допомога саме як адвоката до її трудових обов’язків не входила. Як адвокат на підставі договору про надання правової допомоги вона здійснювала представництво підприємства виключно у судах, а не на підприємстві при виконанні посадових обов’язків.

У ВКДКА констатували, що за наявними на момент ухвалення оскаржуваного рішення матеріалами справи, КДКА регіону вірно оцінила наявні матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та прийняла обгрунтоване рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката (рішення № VІII-009/2022 від 26.08.2022).

Першоджерело: Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо звернень з адвокатським запитом, затверджене Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІ-010/2023 від 23.02.2023. http://surl.li/ifuio