Факт направлення адвокатського запиту, оскільки таке направлення є дією з реалізації професійного права, може бути використаний як доказ дисциплінарного проступку незалежно від наслідків цієї дії.

Особа, яка мала статус адвоката, працювала керівником філіалу установи, в якій відбулися зміни в організації виробництва і праці. У зв’язку зі скороченням кількості посад, декільком працівникам було повідомлено про наступне вивільнення, а також запропоновані інші вакантні посади. Втім, деякі з них відмовились обійняти запропоновані посади в оновленій структурі та подали заяви про переведення на посади, які були запропоновані іншим працівникам з більш високою кваліфікацією.

Після цього до установи надійшли адвокатські запити адвоката (що працював керівником філіалу) з доданими ордерами, з яких стало відомо, що він уклав договір про надання правової допомоги та прийняв доручення від працівників установи про захист їх прав в трудовому спорі з роботодавцем.

Керівник установи подав скаргу на адвоката до КДКА, оскільки вважав, що він порушив принцип уникнення конфлікту інтересів.

Адвокат пояснив, що він дійсно надавав допомогу працівникам установи, втім діяв він у період, коли не виконував обов’язки керівника філіалу, а клієнти не були його підлеглими.

У дисциплінарній палаті з’ясували, що згоди керівника установи на представлення інтересів працівників адвокату не надавалося, при цьому інтереси працівників суперечили інтересам установи. Відтак, у КДКА дійшли висновку, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону, ст.ст. 7 та 9 ПАЕ, який слід кваліфікувати як грубе одноразове порушення ПАЕ, а тому до адвоката було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці.

Адвокат не погодився із таким рішенням та оскаржив його до ВКДКА. Він посилався на те, що в дисциплінарній палаті, зокрема, не врахували відсутність відповідей на адвокатські запити. В обгрунтування своїх вимог він додав копії відповідей гендиректора установи на подані ним адвокатські запити, які містять відмову в наданні відповідей.

ВКДКА у свою чергу вирішила, що при прийнятті такого рішення дисциплінарна палата дійшла помилкових висновків щодо кваліфікації дій адвоката, адже адвокат своїми діями вчинив систематичне порушення правил адвокатської етики – ст. ст. 9, 39 ПАЕ, що підриває авторитет адвокатури України. Як ознаку систематичності було використано те, що правова допомога надавалася кільком особам, складання декількох адвокатських запитів в інтересах цих осіб, за наявності конфлікту інтересів.

Зважаючи на це, рішення дисциплінарної палати було скасоване та ухвалене нове (№ ІI-005/2022 від 01.02.2022) – про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Першоджерело: Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо звернень з адвокатським запитом, затверджене Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІ-010/2023 від 23.02.2023. http://surl.li/ifuio