У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.03.2024 по справі № 160/11340/23 (https://tinyurl.com/mrkruacm) зазначено, що в разі виникнення у сторони провадження сумніву щодо справжності отриманої копії судового рішення, така особа має можливість додатково ознайомитися зі змістом отриманого судового рішення з офіційного джерела – Єдиного державного реєстру судових рішень.
Обставини справи
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 провадження у справі закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси.
Суд апеляційної інстанції, на підставі інформації, зазначеної у довідці про доставку електронного документа через підсистему «Електронного суду», встановив, що копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 позивачем отримано 16.08.2023 о 18:26 годині, що не заперечується і самим апелянтом.
Водночас суд апеляційної інстанції врахував фактичний час отримання копії ухвали та положення статті 251 КАС України, у зв’язку з чим днем отримання копії оскаржуваної ухвали слід вважати 17.08.2023.
На підставі наведеного, із покликанням на частину сьому статті 251 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач був обізнаний із судовим рішенням та у суду першої інстанції не виникло додаткового обов’язку із направлення на адресу позивача копії оскаржуваної ухвали у паперовому вигляді.
Щодо тверджень апелянта про те, що надсилання судом процесуальних документів до Електронного кабінету учасника справи не позбавляє останнього права отримати копію судового рішення у паперовому вигляді, суд апеляційної інстанції зазначив, що хоча таке право й закріплене у частині восьмій статті 18 КАС України, проте подальше отримання копії судового рішення у паперовому вигляді не змінює момент, коли воно було вручено особі у розумінні пункту 2 частини шостої, частини сьомої статті 251 КАС України.
На обґрунтування касаційної скарги позивач покликався на те, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не надав належну правову оцінку фактичним обставинам справи, а саме належності вручення судового рішення позивачу.
Звертав увагу, що 18.10.2023 ним направлена до суду апеляційної інстанції заява про надання письмових пояснень із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, з підтвердженням таких обставин належними доказами, а саме тим, що направлена на електронну пошту оскаржувана ухвала суду першої інстанції була у форматі, що не дозволяла друкування, тобто Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система мала технічний збій, що позбавляло позивача права фізично (фактично), технологічно з телефону роздрукувати вказану ухвалу та у визначний строк направити до апеляційного суду, чим порушено процесуальні норми, а саме пункти 2,3 частини третьої статті 44 КАС України.
Вважав, що наведені обставини пропуску строку безпосередньо унеможливлювали звернення до суду у визначений строк, ці обставини виникли об’єктивно та не залежали від його волі.
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).
Пунктом 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи встановлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту норм законодавства слідує, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення, або довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду до Електронного кабінету із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом.
Матеріали справи не містять окремої заяви позивача про отримання ним копії судового рішення у паперовій формі.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, враховуючи положення пункту 2, абзацу 2 пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України, правильно обчислив строк на апеляційне оскарження з 17.08.2023.
Щодо доводів скаржника про направлення на електронну пошту позивача ухвали суду першої інстанції у форматі, що не дозволяв друкування та наявності технічного збою в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що за твердженням скаржника позбавило його можливості реалізувати права визначені статтею 44 КАС України у тому числі фізично (фактично), технологічно з телефону роздрукувати вказану ухвалу та у визначний строк направити до апеляційного суду, Верховний Суд зазначив таке.
За приписами частини п`ятої статті 296 КАС України у позивача був відсутній обов`язок роздруковувати на направляти до суду апеляційної інстанції копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 для її оскарження.
На обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зазначив, що копія ухвали від 16.08.2023 надійшла на його електронну пошту 16.08.2023, однак оскаржувана ухвала не мала відповідної печатки, підпису судді та відповідного штрих-коду, а тому апелянт змушений був неодноразово звертатися до суду першої інстанції для отримання копії ухвали в паперовому вигляді.
Водночас згідно з пунктом 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі – АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.
Верховний Суд витребував з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду адміністративну справу №160/11340/23 та на підставі дослідження матеріалів електронної справи встановив, що електронно-цифровий підпис судового рішення в електронному вигляді було накладено суддею Бондар М.В. 16.08.2023 о 15:25.
Вказана ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.08.2023.
За таких встановлених обставин Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанцій, що в разі виникнення у сторони провадження сумніву щодо справжності отриманої копії судового рішення, така особа має можливість додатково ознайомитися зі змістом отриманого судового рішення з офіційного джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкриті апеляційного провадження.