
Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – https://is.gd/2RWu9L.
В огляді відображено найважливіші правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у вересні 2023 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків необхідно виокремити такі.
У сфері кримінального права:
– встановлено, що вирішуючи питання про те, чи перебувала особа, яка спричинила смерть потерпілому, в стані необхідної оборони, якщо експерт не зміг установити точний час смерті потерпілого, суд має враховувати вимоги ч. 4 ст. 17 КПК України та виходити з такого часу смерті, який є найбільш сприятливим для засудженої особи;
– акцентовано на тому, що батько трьох дітей, який не сплачував аліменти упродовж тривалого часу на їх утримання, мотивуючи це тим, що він не може працевлаштуватися за кордоном у зв’язку з обмеженням права чоловіків на виїзд за межі території України, вчинив злісне невиконання особою свого обов'язку зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (ст. 164 КК України).
У сфері кримінального процесуального права:
– констатовано, що слідчий, прокурор не зобов’язані забезпечувати присутність захисника під час проведення обшуку житла, участь якого під час проведення цієї слідчої дії не є обов’язковою, однак слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника та зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення;
– встановлено, що подання апеляційної скарги в межах неправильно роз’ясненого суддею строку на апеляційне оскарження судового рішення не свідчить про недотримання особою процесуально визначеного строку оскарження.