Одночасно з попередженням про звiльнення у зв’язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi власник або уповноважений ним орган пропонує працiвниковi iншу роботу на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї

Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 274/617/22

Короткий зміст позовних вимог:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Семенівської сільської ради та просила скасувати наказ відповідача від 22 грудня 2021 року № 30/к про її звільнення, поновити її на роботі та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2021 року до дня поновлення на роботі.

Позов мотивувала тим, що з 15 вересня 2020 року вона працювала на посаді інспектора Відділу освіти, молоді та спорту Семенівської сільської ради.

29 жовтня 2021 року її попередили про майбутнє звільнення у зв`язку із скороченням посади, а 29 грудня 2021 року наказом відповідача від 22 грудня 2021 року № 30/к її звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Вважала такі дії відповідача незаконними, оскільки попередження про її звільнення відбулось у неналежній формі та в неналежний спосіб. Ні в день попередження про звільнення, ні в день звільнення відповідач не запропонував їй іншої роботи. Звільнення відбулося без отримання на те згоди профспілкової організації.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 серпня 2022 року позов задоволено.

Скасовано наказ Відділу освіти, молоді та спорту Семенівської сільської ради від 22 грудня 2021 року № 30/к «Про звільнення ОСОБА_1» як незаконний.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді інспектора апарату відділу освіти, молоді та спорту Семенівської сільської ради з 30 грудня 2021 року. Стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту Семенівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 81 305, 37 грн, обчислений без урахування податків та інших обов’язкових платежів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з незаконності звільнення позивача, оскільки відповідач не вжив належні заходи щодо її працевлаштування, а саме не запропонував їй всі вакантні посади, які з’явились та існували на підприємстві з моменту повідомлення про наступне вивільнення по день звільнення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції:

Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 серпня 2022 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звільнення позивача проведено відповідачем з дотриманням вимог закону. Вакантних посад, які б вона могла обійняти, на підприємстві не було.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм прав без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року в справі № 6-40цс15, від 18 жовтня 2017 року в справі № 6-1723цс17 та в постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року в справі № 273/212/16-ц, від 22 вересня 2020 року в справі № 161/7196/19, від 07 квітня 2021 року в справі № 946/6628/19, від 21 квітня 2021 року в справі № 723/822/20.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неповно з’ясував обставини, які мають значення для вирішення справи. Не врахував, що відповідач не виконав свого обов’язку щодо її працевлаштування. На день її звільнення була вакантною посада директора Хажинського ліцею, який підпорядкований Відділу освіти, молоді та спорту Семенівської сільської ради, однак відповідач їй цю посаду не запропонував.

Позиція Верховного Суду:

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Порядок вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці та порядок урахування переважного права працівника на залишення на роботі встановлено статтями 42, 49-2 КЗпП України.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією, чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Частиною першою статті 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема пунктом 1 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Згідно зі статтею 12, частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У цій справі встановлено, що у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, які потягли скорочення посади інспектора, яку обіймала позивач. Відповідач за два місяці до звільнення позивача повідомив її про наступне вивільнення.

Вакантних посад, які б ОСОБА_1 з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду могла обійняти у відповідача в період з 29 жовтня 2021 року по 29 грудня 2021 року не було, про що свідчить довідка Семенівської сільської ради від 16 вересня 2022 року.

При цьому посади провідного та головного спеціалістів, які вводилися до нового штатного розпису, не могли бути запропоновані позивачу, оскільки відповідно до статей 10, 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» призначенню на ці посади передує проведення конкурсу. ОСОБА_1 було запропоновано взяти участь у проведенні конкурсу на ці посади, але позивач відмовилася, про що вона не заперечувала в апеляційному суді.

Висновок:

Таким чином, установивши, що відповідач належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, профспілкова організація надала згоду на звільнення позивача, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Висновки апеляційного суду не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.

Посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на наявність у відповідача вакансії директора ліцею, яка не була їй запропонована, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки встановлено, що призначення на цю посаду також проводиться за результатами відповідного конкурсу, у якому позивач не була позбавлена можливості взяти участь після його оголошення.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Джерело: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 274/617/22 - https://tinyurl.com/2na89kvw.