Оцінка шкоди та збитків, завданих бізнесу військовою агресією РФ: Світлана Щелкунова-Гончарська
Війна в Україні спричинила непередбачувані втрати для бізнесу та фізичних осіб, які втратили свої домівки внаслідок знищення майна або його руйнування. За оцінкою Київської школи економіки станом на 1 вересня 2023 року загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України через війну, сягає $151,2 млрд. Унаслідок війни продовжуються руйнування житлових будинків, освітніх закладів, інфраструктури, що і призводить до зростання загальної суми збитків. Тому сьогодні, як ніколи, є актуальним питання відшкодування збитків.
Під час вебінару «Оцінка шкоди та збитків, завданих бізнесу військовою агресією РФ», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Світлана Щелкунова-Гончарська, адвокат, практикуючий оцінювач, директор ТОВ «ЮК Всесвіт» розповіла детально про:
1. Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
2. Функцію оцінювача у визначенні шкоди та збитків. Різновиди оцінок та їх призначення.
3. Визначення розміру збитків, завданих власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
4. Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, внаслідок збройної агресії рф.
5. Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф.
6. Типовий набір документів для оцінки пошкоджених об’єктів.
Як зазначила лектор, на сьогодні законодавством не передбаченого дієвого механізму для відшкодування збитків, завданих бізнесу військовою агресію. Однак певне підґрунтя для відшкодування поступово створюється як на міжнародному, так і на національному рівні.
Серед можливих шляхів потенційного відшкодування збитків виділено:
- компенсацію збитків Міжнародною комісією з розгляду претензій фізичних, юридичних осіб та держав щодо збитків, завданих війною;
- компенсацію збитків спеціально створеною комісією на національному рівні;
- стягнення збитків в судовому порядку в національному суді;
- стягнення збитків за рішенням іноземного суду;
- звернення до Європейського суду з прав людини;
- звернення до міжнародного інвестиційного арбітражу.
Передумови для відшкодування збитків, завданих війною, закладені такими документами:
Резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (документ A/ES-11/L.6) «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» від 14 листопада 2022 року. Ця резолюція чітко визнала необхідність створення «міжнародного механізму відшкодування шкоди, збитків або травм, що виникли внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації».
Рішення уряду Нідерландів від 17 лютого 2023 року «Про створення в Гаазі міжнародної організації – Реєстру збитків, завданих Україні російською агресією». Реєстр має стати першим компонентом всеосяжного механізму репарацій, покликаного забезпечити виплату Російською Федерацією повного фінансового відшкодування за завдану війною шкоду.
Резолюція СМ/RES (2023)3 про укладення Розширеної часткової угоди щодо Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Україна приєдналася до Угоди 8 листопада 2023 року. Приєднання до Угоди дозволить Україні подавати до Реєстру заяви про відшкодування шкоди та надавати відповідні докази.
Далі Світлана Щелкунова-Гончарська перейшла до розгляду функції оцінювача у визначенні шкоди, різновидів оцінок та їх призначення, зауваживши, що оцінювач не визначає будь-яку компенсацію чи виплату, але надає професійне та об’єктивне судження, на якому може ґрунтуватися вимога про компенсацію чи виплату.
Основою для відшкодування є належна фіксація та оцінка. Серед видів фіксації лектор виділила:
- Самостійну фіксацію та складання актів (фото- і відеофіксація, пояснення свідків + повідомлення «ДІЯ»);
- Комісійні обстеження (ОМС чи ВА НП);
- Технічне обстеження (сертифіковані фахівці).
Лектор детально проаналізувала Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 р. № 951), який:
- визначив напрями, за якими здійснюється визначення шкоди та збитків;
- встановив Загальні засади оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Відповідно п. 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації – Додаток до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326, оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення:
- Аналітичної оцінки збитків;
- Стандартизованої оцінки збитків;
- Незалежної оцінки збитків;
- Оцінка збитків також може бути результатом проведення судової експертизи.
Обираючи вид оцінки, для визначення шкоди та збитків, необхідно враховувати:
- наявність фізичного доступу до об’єкта оцінки,
- склад вихідних даних та інформаційних джерел,
- фінансові можливості громади,
- скільки часу знадобиться для проведення відповідної оцінки.
Виконання одного виду оцінки не включає надалі виконання іншого виду оцінки, після того, як з’явиться необхідний доступ до об'єкта або будуть усунуті перешкоди для такого доступу.
Під час оцінки бізнесу основною методикою є Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затверджена Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України 18 жовтня 2022 року № 3904/1223.
Методика встановлює оцінні процедури визначення економічних втрат підприємств, установ та організацій внаслідок знищення та пошкодження їх активів. До активів можуть належати:
- нерухоме майне;
- рухоме майно (машини та обладнання);
- транспортні засоби;
- товарно-матеріальні запаси та біологічні активи;
- фінансові активи;
- культурні цінності;
- упущена вигода.
Оцінка шкоди та збитків здійснюється з такою метою:
- визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, у межах кримінальних проваджень відповідно до законодавства України;
- визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання постраждалими заяв на компенсацію;
- визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання позовів постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, а також подання позову державою Україна до міжнародних судових інстанцій;
- інші цілі, визначені законодавством.
Методика покликана для визначення у вартісному виразі:
- розміру реальних збитків;
- упущеної вигоди;
- потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії.
Окрім зазначеної вище Методики, яка використовується для оцінки збитків, завданих бізнесу, передбачено дві Методики, які використовуються під час оцінки збитків, завданих земельним ділянкам:
Методика визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, затверджена Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.04.2022 № 167);
Методика визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.05.2022 № 295).
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/4et2736p
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ