Обов’язок страховика з виплати страхового відшкодування: нещасний випадок внаслідок недотримання Правил дорожнього руху виключає можливість визнання такого випадку страховим
Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2021 року у справі № 214/5424/17 (провадження № 61-14416св19)
Короткий зміст позовних вимог:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТзДВ «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування.
Позовну заяву мотивовано тим, що 19 серпня 2016 року сторони уклали договір добровільного страхування від нещасних випадків, згідно з яким позивач (страхувальник, застрахована особа) у випадку настання страхового випадку мав право на отримання страхової виплати. Згідно з пунктом 7 цього договору строк його дії становить 12 місяців. Страхова сума визначена договором у 50 000,00 грн.
05 жовтня 2016 року з позивачем стався нещасний випадок: під час усунення несправності автомобіля останній почав рухатись, позивач не зміг звільнитись і був затягнутий під балку передньої осі, якою його притисло та було заподіяно зчислені травми. З 06 жовтня 2016 року до 07 грудня 2016 року позивач лікувався, після чого його визнано людиною з інвалідністю строком з 31 січня 2017 року до 01 лютого 2018 року.
Вказує, що звертався до ТзДВ «Страхова компанія «Кредо» щодо виплати страхового відшкодування, але йому було відмовлено. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТзДВ «Страхова компанія «Кредо» на свою користь страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Рішенням районного суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТзДВ «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 50 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції:
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Страхова компанія «Кредо» задоволено. Рішення районного суду скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів:
У касаційній скарзі, ОСОБА_1 просив скасувати постанову апеляційного суду, а рішення районного суду залишити в силі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Позиція Верховного Суду:
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що з водієм ОСОБА_1 стався нещасний випадок внаслідок недотримання ним Правил дорожнього руху, що виключає можливість визнання такого випадку страховим, і у зв`язку з цим відсутні правові підстави для покладення на страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства України. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив правовий висновок про те, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
У інших випадках невиконання стороною умов договору вказує про порушення договірних зобов`язань, взятих на себе в момент укладення договору, та може бути предметом судового розгляду.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування»).
Спір між сторонами виник з приводу віднесення нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 05 жовтня 2016 року, до страхового випадку та виплати відповідного страхового відшкодування.
У частині першій статті 6 Закону України «Про страхування» передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (стаття 8 Закону України «Про страхування»).
Отже, у ТзДВ «Страхова компанія «Кредо» як страховика виникає обов`язок з виплати страхового відшкодування виключно у разі настання страхового випадку, передбаченого умовами укладеного між сторонами договору.
Підстави для відмови у здійсненні страхових виплатах або страхового відшкодування визначено у статті 991 ЦК України та статті 26 Закону України «Про страхування».
Такими підставами є:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законом.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
У договорі добровільного страхування від нещасних випадків зазначено про ознайомлення страхувальника з Правилами добровільного страхування від нещасних випадків № П-02, затверджених розпорядженням дирекції ТзДВ «Страхова компанія «Кредо» від 27 лютого 2007 року № 50, та умовами страхування. У договорі також вказано про погодження сторонами того, що умови публічної оферти та страхування, розміщені на площадці цивільно-правових договорів ПАТ КБ «ПриватБанк» та на сайті страховика, є невід`ємною частиною цього договору.
За змістом підпункту 9 пункту 4.2 розділу 4 Особливих умов добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ, примірних яких було надано ТзДВ «Страхова компанія «Кредо» до суду першої інстанції, не визнаються страховими випадками травматичні ушкодження та функціональні розлади, стійка втрата застрахованою особою непрацездатності, смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, які відбулися внаслідок порушення застрахованою особою норм та правил безпеки праці, правил дорожнього руху та правил безпеки на залізничному транспорті.
Постановою відділення поліції про закриття кримінального провадження від 27 жовтня 2016 року № 12016170310000456 встановлено відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України. Так, у постанові зазначено, що у зв`язку з тим, що у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 05 жовтня 2016 року на 312 км а/д Київ-Харків, інші особи, крім водія ОСОБА_1 , тілесних ушкоджень не отримали та до заподіяння йому шкоди не причетні, розпочате кримінальне провадження підлягає закриттю за відсутністю ознак складу злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України. Відсутність складу кримінального правопорушення у цьому конкретному випадку не спростовує факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 05 жовтня 2016 року.
Також позивач не довів належними та допустимими доказами ту обставину, що вказана дорожньо-транспортна пригода, учасником якої по суті є лише він, сталась унаслідок дій чи бездіяльності третіх осіб. У поясненнях, наданих у кримінальному провадженні, ОСОБА_1 повідомив, що ні до кого претензій не має і не заперечує проти закриття кримінального провадження.
Правилами дорожнього руху саме на водіїв транспортних засобів покладено обов`язок з виключення можливості самовільного руху транспортного засобу під час зупинки та стоянки на спусках і підйомах. Позивач не заперечував, що завдання йому травм сталося саме внаслідок самовільного руху транспортного засобу під час зупинення на підйомі.
Висновок:
Встановивши, що 05 жовтня 2016 року з водієм ОСОБА_1 стався нещасний випадок внаслідок недотримання ним Правил дорожнього руху, що за змістом договору добровільного страхування виключає можливість визнання такого випадку страховим, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для покладення на страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, переважно спрямовані на переоцінку доказів у справі, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2021 року у справі № 214/5424/17 (провадження № 61-14416св19) – https://cutt.ly/78AAxV0