Пропонуємо до вашої уваги огляд судової практики Василя Крата, судді Верховного Суду, кандидата юридичних наук, доцента, з приводу статті 199 СК України (обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання).

Постанова ОП КЦС ВС від 10.04.2023 у справі № 752/20152/16-ц (https://cutt.ly/I6Yi8y0)

Аналіз змісту частини другої статті 199 СК України дає підстави для висновку, що законодавець не передбачив такої можливості, як зупинення нарахування аліментів, переривання сплати аліментів у певні періоди, зокрема коли повнолітня дитина безпосередньо не бере участі в освітньому процесі, а також звільнення платника аліментів від сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв`язку з продовженням нею навчання в період канікул, переходу на навчання на інший освітній рівень або до іншого навчального закладу, зокрема вступу до магістратури. Правило частини другої статті 199 СК України виключно передбачає припинення права повнолітньої дитини на утримання у разі припинення нею навчання, тобто закінчення або відрахування з навчання у навчальному закладі. Законодавець не передбачив винятку з правила частини першої статті 199 СК України, яка, зокрема не містить застереження про те, що канікулярний період, період вступу до вищого навчального закладу для здобуття вищого рівня освіти не входять до періоду нарахування та сплати аліментів одним із батьків на користь повнолітньої дитини.

Завершення повнолітньою дочкою/сином, до досягнення ними 23 років, навчання на певному освітньому рівні та:

1) безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу на наступний рівень освіти; або

2) безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу для здобуття освіти на наступному рівні чи за іншою спеціальністю,

незалежно від того, чи відбувається це в тому самому або у різних закладах освіти, не свідчить про припинення навчання та, відповідно, саме по собі не є підставою для припинення права на утримання (аліменти).

З огляду на викладене ОП КЦС вважає, що існують підстави для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 753/20347/20 (провадження № 61-9584св21), (https://cutt.ly/z6YoiAg) про те, що у зв`язку з припиненням навчання особою у червні 2020 року та зарахуванням її на навчання лише з 01 жовтня 2020 року немає підстав для стягнення з боржника грошових коштів за виконавчим листом у зазначений період, тобто у період між завершенням навчання на одному освітньому рівні і до початку навчання на наступному освітньому рівні.

Окрема думка судді КЦС ВС від 10.04.2023 у справі № 752/20152/16-ц (https://cutt.ly/u6YoqcL).

Під час розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність суд вирішує виключно питання правомірності рішень, дій чи бездіяльності виконавця щодо виконання виконавчого документа.

Судове рішення про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання.

При розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність суд не може вирішувати питання чи припинилося право на утримання, що має наслідком припинення обов`язку боржника.

У випадку, якщо боржник вважає, що право на утримання припинилося (зокрема, внаслідок припинення навчання), і це має наслідком припинення його обов`язку надавати утримання, то він може звернутися із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.