За статистикою Opendatabot в 2022 році кримінальних проваджень за рейдерство відкрито лише 120, що майже у п’ять разів менше ніж за 2021 рік. Можливо, на такі результати вплинули жорсткий контроль з боку Мінʼюсту та суворі санкції за неправомірні дії державних реєстраторів.
Статистика охоплює лише відкриті кримінальні провадження, але не висвітлює пласт незаконних реєстраційних дій щодо зміни власників часток у господарських товариствах.
Припинення незаконної зміни власників часток у господарських товариствах – одне з основних завдань антирейдерської діяльності державних і громадських інституцій.
З 1 січня 2023 року разом із Законом України «Про акціонерні товариства» набрали чинності зміни до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», які внесли додаткові запобіжники неправомірних змін власників корпоративних прав.
Так, законодавець передбачив можливість за відповідним рішенням учасників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю передати облік часток товариства Центральному депозиторію цінних паперів, який в електронному вигляді фіксує факти набуття, припинення та обмеження прав на такі частки.
Облік часток товариств у Центральному депозитарії дає такі переваги:
• відображає відомості не лише про власників часток і номінальну їх вартість, але й про обмеження їх обігу, про обмеження прав власників, про обтяження часток, про управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цих часток;
• надає можливість отримання послуг з обслуговування укладення договорів щодо часток товариства із застосуванням засобів електронних комунікацій;
• можливість здійснення виплати дивідендів через облікову систему;
• можливість проведення загальних зборів учасників товариства із застосуванням засобів електронних комунікацій через облікову систему;
• можливість відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу) часток товариства, який передбачає зобов'язання Центрального депозитарія забезпечити гарантоване внесення до облікової системи часток зміни щодо права власності на таку частку іншої особи (осіб), зазначеної (зазначених) володільцем рахунку ескроу (бенефіціара або бенефіціарів), або внести до облікової системи часток інформацію про припинення обліку частки товариства на рахунку ескроу у разі настання визначених договором підстав.
Що ж це дає учасникам? Центральний депозитарій, як незалежна інституція, покликаний для того, щоб не дати можливості рейдерам провести незаконні операції з корпоративними правами навіть в тому випадку, якщо державний реєстратор провів відповідні реєстраційні дії.
Чому Центрального депозитарія можна вважати незалежною інституцією?
Відповідно до статті 9 Закону України «Про депозитарну систему України» Центральний депозитарій – юридична особа, що функціонує у формі акціонерного товариства, акціонерами Центрального депозитарію може бути держава, Національний банк України, учасники фондового ринку, центральні депозитарії інших країн, міжнародні депозитарно-клірингові установи, а також міжнародні фінансові організації, членами яких є Україна. Частка одного акціонера разом з пов’язаними особами повинна становити не більш як 5 відсотків, а частка держави разом з Національним банком України – не менш як 25 відсотків плюс одна акція.
Отже, при такій пропорційності володіння акціями не один акціонер не зможе суттєво впливати на рішення органів управління Центрального депозитарію.
Наразі незрозумілий порядок обліку часток учасників у товариствах, адже функцію з регулювання цього питання передано Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідь на питання зручності користування обліковою системою часток Центрального депозитарія буде залежати від якості прийнятих відповідними компетентними органами підзаконних нормативно-правових актів. Адже Комісія, крім іншого, повинна врегулювати порядок проведення загальних зборів, виплати дивідендів, розкриття інформації про власників часток та інші важливі процедури.
Вважаю, що у разі швидкого та якісного прийняття Комісією відповідних НПА можливість будь-яких рейдерських спроб у відношенні зміни власників корпоративних прав може бути повністю нівельована.
Рекомендація. Пропоную адвокатам, які практикують у сфері захисту бізнесу та власників корпоративних прав, звернути увагу на запропонований законодавцем додатковий механізм протидії зловмисним посяганням і збереженню корпоративних прав за їх законним власником.
Для здійснення обліку часток в обліковій системі Центрального депозитарія потрібно:
- прийняти відповідне рішення загальними зборами учасників товариства;
- укласти договір із Центральним депозитарієм та подати перелік документів, необхідних для переходу на облікову систему.
Після цього Центральний депозиторій подає Мінʼюсту заяву про державну реєстрацію відомостей щодо обліку часток в обліковій системі, на підставі якої останній виключає відомості про перелік учасників товариства із ЄДР.
Інші і не менш важливі зміни.
◦ При укладанні корпоративного договору сторони можуть обрати право, за умови дотримання положень Закону України "Про міжнародне приватне право" (стаття 7 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Тобто відносини між сторонами корпоративного договору цілком можуть бути врегульовані відповідно до норм британського права, які вважаються найбільш прогресивними у сфері корпоративного права.
◦ Також допускається укладення корпоративного договору за участю самого товариства та третіх осіб. Отже, за допомогою цього механізму учасники можуть залучити інвестора та передати йому в заставу частку як забезпечення виконання зобов’язання за таким договором (статті 7, 8 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
◦ Статутом товариства може бути встановлено, що учасник, частка якого становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства без згоди інших учасників. Відповідне положення включається до статуту товариства одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі його учасники (стаття 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Така норма сприятиме вирішенню, зокрема, патових ситуацій, що часто виникають при розподілі часток в статутному капіталі товариств 50 % на 50 %.
◦ Крім іншого, введено інститут незалежного члена органу товариства – найнятого на підставі цивільно-правового договору управлінця, на якого не можуть здійснювати будь-якого впливу інші особи у процесі прийняття рішень під час виконання ним своїх обов’язків (стаття 39-1 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Такий механізм може бути застосовано в разі утворення в товаристві ради директорів, наглядової ради, з метою уникнення емоційного прийняття рішення та збалансування інтересів учасників.
◦ Також внесено зміни, відповідно до яких учасники юридичної особи, яким сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства, можуть подати в інтересах такого товариства позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою (стаття 54 Господарського процесуального кодексу). Ця норма дає можливість дисциплінувати виконавчий орган товариства.
Підсумовуючи викладене, можна позитивно оцінити зазначені зміни в законодавстві і вже почати втілювати деякі на практиці, а ті, які лише задекларовані в законі, але не мають механізму реалізації – взяти до уваги та включити до свого стратегічного плану застосування антирейдерських запобіжників.