Короткий зміст позову:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – ГУ ПФУ в Житомирській області) про стягнення коштів.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
У справі № 240/10230/21 рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року задоволений позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії щодо нарахування та виплати доплати до пенсії особі, потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої статтею 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, який проживав на території радіоактивного забруднення, починаючи з 30 жовтня 2020 року, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, щомісячно. Рішення набрало законної сили і підлягало виконанню. Рішення суду почало виконуватися, оскільки на поховання матері була нарахована та виплачена сума пенсії з урахуванням доплати, передбаченої рішенням суду.
Позивачка вказувала, що наразі залишилися нарахованими та невиплаченими кошти, які належали матері за життя, сума яких становить 130 376 грн за період із 30 жовтня 2020 року (так зазначено у рішенні суду) по 10 жовтня 2021 року (день смерті матері). Вона, як дочка, є спадкоємцем після смерті матері, прийняла спадщину і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок та має право на одержання у спадщину іншого майна, яке належало спадкодавцю, а саме, невиплачених матері за життя сум доплат до пенсії, які нараховані і належали від Пенсійного Фонду України. На цій підставі вона звернулася до відповідача з заявою, у якій просила надати їй довідку про розмір коштів, які нараховані та не виплачені ОСОБА_2 відповідно до рішення адміністративного суду. На підставі цього документа позивачка мала отримати право власності на ці кошти внаслідок спадкування. ГУ ПФУ в Житомирській області на її звернення надало відповідь від 22 лютого 2023 року, що довідка не може бути видана, оскільки відомості містять конфіденційну інформацію, а рішення адміністративного суду виконано.
Позивачка зазначала, що на її переконання рішення суду не виконано, бо доплата до пенсії підлягала нарахуванню та виплаті в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, а тому кошти, які належать їй, як спадкоємцю, слід стягнути з відповідача у примусовому порядку. За таких обставин, дії відповідача, який перешкоджає їй як спадкоємцю у реалізації права на спадщину, яка складається з нарахованої, але невиплаченої доплати до пенсії спадкодавця, яка увійшла до складу спадщини, є протиправними. Сума недоотриманої пенсії переходить у спадщину, яку спадкоємці можуть отримати як спадщину. Суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Причини, через які суми не були отримані спадкодавцем, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення.
З огляду на відмову ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити виплату заборгованих сум на користь позивачки як спадкоємиці, посилаючись на вимоги норм законодавства, що врегульовують питання переходу права та обов’язків спадкодавця до спадкоємців, ці кошти слід стягнути із відповідача. Розрахунок: за період з 30 жовтня 2020 року (як зазначено у рішенні) по 10 жовтня 2021 року (по день смерті матері) виходячи, що розмір мінімальної заробітної плати з 01 жовтня 2020 року становить 4 723 грн; розмір мінімальної заробітної плати – з 01 січня 2021 року становить 6 000 грн. Відповідно до статті 39 Закону України №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та рішення суду доплата до пенсії становить дві мінімальні заробітні плати щомісячно; 2020 рік – 4723 грн х 2 місяці х 2 розміри мінімальної заробітної плати = 18 892 грн. 2021 рік – 6 000 грн. х 9 місяців 9 днів х 2 розміри мінімальної заробітної плати =131 484 грн. Разом: 130 376 грн.
ОСОБА_1 просила: стягнути з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотримане за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 130 376 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотримане за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 44 132,96 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка є спадкоємицею ОСОБА_2 (спадкова справа № 22/2022, заведена приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Романчук А. М.), інші спадкоємці судом не встановлені;
статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що членам сім’ї спадкодавця передаються (або включаються до складу спадщини у разі відсутності членів сім`ї) ті суми соціальних виплат, які належали спадкодавцю за життя, проте не були одержані ним;
позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру нарахованої пенсії саме в сумі 130 376,00 грн, заявлені вимоги ґрунтуються на власних розрахунках. Суд погодився із доводами відповідача з приводу того, що процесу виконання рішення суду в частині виплати пенсійних нарахувань передує процес їх розрахунку, який є виключною компетенцією відповідача. З досліджених судом доказів: розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі 918160143974 ОСОБА_2, а також відомостей Витягу з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, слідує, що сума заборгованості за судовим рішенням в справі № 240/10230/21 становить 44 132,96 грн. Оскільки після смерті ОСОБА_2 наявне спадкове майно, яке складається з недоотриманої доплати пенсії, суд зробив висновок про необхідність задоволення позову у частині, обґрунтованість якої є доведеною;
доводи відповідача про неможливість виплати позивачу вищевказаних коштів у зв’язку з їх неперерахуванням з держбюджету є необґрунтованими, оскільки право на визначену законом виплату недоотриманої спадкодавцем пенсії підлягає реалізації, незважаючи на те, чи передбачені на це кошти в бюджеті;
суд звернув увагу, що зазначені позивачем обставини унеможливлюють іншим способом захистити її інтереси, а заявлена вимога про стягнення грошової суми є ефективною в розрізі поновлення порушених прав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції:
Постановою Житомирського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 червня 2023 року залишити без змін.
Аргументи учасників справи:
ОСОБА_1 засобами поштового зв’язку подала касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 червня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року, в якій просила: скасувати оскаржену постанову апеляційного суду; прийняти нову постанову; змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру коштів, які підлягають стягненню у справі за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів на користь спадкоємця; задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позиція Верховного Суду:
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У статті 1227 ЦК встановлено сингулярне правонаступництво членів сім’ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім’ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім’ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім’ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини (див. постанову Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім’ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту – смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім’ї – спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов’язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
Право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов’язана з його суб’єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім’ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім’ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
при частковому задоволенні позову суд першої інстанції вважав, що: процесу виконання рішення суду в частині виплати пенсійних нарахувань передує процес їх розрахунку, який покладається у виключну компетенцію відповідача; позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру нарахованої пенсії саме в сумі 130 376 грн, заявлені вимоги ґрунтуються на власних розрахунках. При залишенні рішення суду першої інстанції без змін апеляційний суд вказав, що призначення, перерахунок, надання та одержання особою пенсійних виплат є виключною прерогативою органів Пенсійного фонду України та аналіз правильності відповідних рішень може бути наданий судом лише у випадку їх оскарження в порядку адміністративного судочинства. Рішення надійшло до ГУ ПФУ у Житомирській області 17 серпня 2021 року; право на перерахунок певних виплат мала винятково спадкодавець, що була їх одержувачем, оскільки така можливість пов’язана з її суб’єктивним правом, а у позивача як спадкоємця не виникло права вимагати перерахунку суми 44 132,96 грн, яка нарахована, але не виплачена за життя спадкодавця;
суди не звернули уваги, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов’язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації,коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати. Тому суди зробили неправильний висновок про застосування статті 1227 ЦК України та про відмову в позові про стягнення 86 243,04 грн;
при визначенні розміру заборгованості відповідача, суди зобов’язані належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку – зроблений позивачем розрахунок), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв’язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково – зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок – це процесуальний обов’язок суду. Як наслідок суди не перевірили розрахунок позивачки та не з’ясували, право на стягнення якої суми коштів має позивачка. Тому судові рішення в оскарженій частині слід скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновок:
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без дотримання норм матеріального та процесуального права. У зв’язку із наведеним, касаційний суд вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково; судові рішення в оскарженій частині скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Джерело: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 січня 2024 року у справі № 295/4158/23 – http://tinyurl.com/bdd7nnxx