
Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 755/14176/18 (провадження № 61-5683св21)
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини.
Позовну заяву мотивовано тим, що між сторонами було зареєстровано шлюб. У період перебування у шлюбі у неї народився син ОСОБА_. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва шлюб між сторонами розірвано. Під час перебування у шлюбі позивач з різних причин не повідомляла відповідача про те, що він не є біологічним батьком дитини. ОСОБА_2 , який не є біологічним батьком дитини, подав позов до суду про визначення місця проживання дитини з батьком, що змусило її подати позов про виключення запису про батьківство, з метою захисту прав дитини на отримання достовірних відомостей.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Рішенням Дніпровського районного суду позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано виключити з актового запису про народження ОСОБА_3, відомості про батька ОСОБА_2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи доведено, що відповідач не є біологічним батьком дитини, а тому наявні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції:
Постановою Київського апеляційного суду рішення Дніпровського районного суду скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. Однак будь-яких доказів про те, що інша особа подала заяву про своє батьківство відносно ОСОБА_3 до суду надано не було. Вказана обставина у силу вимог статті 138 СК України виключає можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . При цьому суд вважав, що виключення запису про народження дитини відповідача не відповідає інтересам самої дитини, оскільки ОСОБА_2 опікується дитиною як рідною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи:
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційну скаргу мотивовано тим, що позивач надала достатньо доказів на підтвердження того, що відповідач не є біологічним батьком дитини. Вказує, що наявність у відповідача батьківських прав порушує її права як матері та суперечить інтересам дитини.
Відзив на касаційну скаргу:
Від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови. Вказує, що він протягом усього життя хлопчика вважав себе батьком дитини, піклувався про нього, дбав про благополуччя сина. Після розірвання шлюбу позивач почала перешкоджати відповідачу у спілкуванні з дитиною, однак, незважаючи на це, він належним чином виконував свої батьківські обов`язки та робив усе залежне від нього, аби дитина відчувала батьківську турботу та любов.
Позиція Верховного Суду:
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою-третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно зі статтею 121 СК Україниправа та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 СК України).
Відповідно до положень частини першої статті 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Відповідно до пунктів 2.13, 2.16 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, різновидом яких є актовий запис про народження дитини, є серед іншого і рішення суду про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження. Зміни, доповнення, виправлення, зазначені в рішенні суду, вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану.
У справі, яка переглядається, висновком генотипоскопічного встановлено, що біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 у рамках проведеного дослідження виключається. Ймовірність батьківства складає 0%.
За змістом частини другої статті 138 СК України вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.
У справі, яка переглядається, установивши, що матеріали справ не містять доказів про те, що інша особа подала заяву про своє батьківство відносно ОСОБА_4 , а вимога ОСОБА_5 про виключення запису про ОСОБА_2 як батька дитини без подання іншою особою відповідної заяви буде суперечити вимогам частини другої статті 138 СК України та інтересам самої дитини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги про те, що відповідач не є біологічним батьком дитини, а тому не може мати батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , необґрунтовані, оскільки підставою для відмови у задоволенні позову судом апеляційної інстанції стало саме неподання іншою особою заяви про своє батьківство щодо дитини, а не відсутність доказів біологічного споріднення відповідача з дитиною.
Аргументи касаційної скарги про те, що наявність у відповідача батьківських прав порушує права позивача як матері дитини колегією суддів також відхиляються, оскільки у справах цієї категорії саме інтереси дитини мають визначальне значення.
Також, у справі, що переглядається, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 упродовж усього життя вважав себе батьком дитини, піклувався та дбав про її благополуччя, і дитина не знала іншу особу, яка б заявляла або реалізувала свої батьківські права щодо нього.
Позивач визнає, що вона володіла інформацією про реального батька дитини, однак не повідомила відповідача, що він не є батьком дитини і не перешкоджала налагоджуванню між відповідачем і дитиною стосунків батька і сина.
Конвенцією про права дитини передбачено, що дитина має право на ім`я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Колегія суддів зауважує, що оскаржуваним судовим рішенням не порушено право дитини знати свого батька і право на його піклування, оскільки в межах цієї справи не вирішується право дитини знати свого біологічного батька, про якого у справі відсутні будь-які дані, а вирішується право матері оспорити батьківство свого колишнього чоловіка щодо дитини, народженої у шлюбі.
Висновок:
Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив: касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду - без змін.
Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 755/14176/18 (провадження № 61-5683св21) - https://cutt.ly/075xOd9