Неявка адвокатів у судові засідання: узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури
Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийняті Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо неявки адвокатів у судові засідання, що затверджені Рішенням ВКДКА № VIІІ-010/2022 від 26 серпня 2022 року.
Одним із основних принципів здійснення адвокатської діяльності є законність.
Практична реалізація цього принципу, зокрема, покладає на адвоката обов’язок використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики (ст. 7 Правил адвокатської етики, далі – ПАЕ).
Дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом, згідно із приписами розділу IV Правил адвокатської етики, полягає в тому, що адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог ПАЕ.
Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи (ст. 44 ПАЕ).
Таким чином, неявка адвоката у судове засідання за певних обставин може бути кваліфікована кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури як порушення принципу законності та мати наслідком притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Формування однакових загальних підходів дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури у питанні практичного застосування норм права щодо неявки адвокатів у судові засідання потребує відповідних узагальнень практики.
В Узагальненні Вищою кваліфікаційно-дисциплінарної комісією адвокатури зроблені наступні висновки:
1. Оцінюючи поважність причин неявки адвоката в судове засідання у кримінальних провадженнях (справах) дисциплінарним органам варто орієнтуватися на перелік обставин, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик, визначений статтею 138 Кримінального процесуального кодексу.
2. Скарги на неявку адвоката у судові засідання без поважної причини подаються переважно суддями. Вони оформлюються, як правило, ухвалами відповідно до процесуальних кодексів, в рамках яких здійснювалося провадження у справі, в якій адвокат брав участь.
3. Водночас, звертатися зі скаргами на неявку адвоката у судові засідання можуть не тільки судді, але й інші учасники, адже йдеться не лише про забезпечення здійснення правосуддя, а й про належне надання адвокатом професійної правничої (правової) допомоги.
4. Однією із характерних ознак неявки адвоката у судові засідання без поважних причин, як дисциплінарного проступку, є систематичність такої неявки, що тягне за собою затягування строків розгляду справи.
5. Оцінюючи неявку адвоката у судове засідання, слід зважати на наявність доказів належного повідомлення адвоката про дату і час цього засідання.
6. У разі належного повідомлення адвоката про судове засідання, його неявка у визначений судом день та час може бути виправдана лише об’єктивною неможливістю взяти участь у засіданні з поважних причин. Останні можуть бути з’ясовані вже після проведення засідання.
7. Припинення відносин із клієнтом не може бути поважною причиною неявок у судові засідання в тому разі, коли адвокат не повідомив про факт розірвання договору про надання правової допомоги клієнту і останній був вправі розраховувати на участь адвоката у цих судових засіданнях.
8. Дисциплінарні палати повинні вивчати та давати оцінку усім фактам неявки адвоката у судові засідання, оскільки це, у разі доведення вини, впливає зокрема на обрання міри стягнення.
9. Особливу увагу слід приділяти оцінці причин неявки адвокатів у судове засідання у день і час, які раніше були узгоджені із судом. У такому випадку надані підтверджуючі документи, зважаючи на їх походження, можуть бути поставлені під сумнів.
10. Надумані причини перенесення судового засідання можуть розцінюватися учасниками процесу як прояв неповаги до них та до суду.
11. Зайнятість адвоката в інших судових засіданнях або ж процесуальних діях, підтверджена належними доказами, є поважною причиною неявки у судове засідання.
12. Відомості, що подаються як доказ поважності причин неявки адвоката у судові засідання, повинні перевірятися дисциплінарною палатою, адже трапляються випадки, коли адвокати зловживають процесуальними правами та створюють штучні докази.
Ознайомитися з повним текстом Узагальнення можна за посиланням: https://cutt.ly/G8dVAte