Можливість звернення ВПО до суду для встановлення конкретної причини внутрішнього переміщення

Можливість звернення ВПО до суду для встановлення конкретної причини внутрішнього переміщення, якщо від цього юридичного факту у цієї особи виникають, змінюються або припиняються певні правовідносини

Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 207/1523/22

Короткий зміст заяви:

Заявник, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , звернувся з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що він уродженець м. Макіївки, Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. 14 вересня 2013 року він був одружений в м. Красноармійськ (перейменовано - м. Покровськ), Донецька область, де у подальшому народилася донька - ОСОБА_4 . Відповідно до попередніх довідок ВПО від 11 листопада 2016 року та 14 грудня 2021 року фактичне місце перебування було - АДРЕСА_2 .

24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснила повномасштабне військове вторгнення на територію України та почала військові дії, цей факт є загальновідомий та не потребує доказування відповідно до статті 82 ЦПК України. У квітні 2022 року він разом з донькою ОСОБА_2 та дружиною ОСОБА_3 , у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та з метою збереження життя та здоров`я, забезпечення законних прав та інтересів вимушений був переселитися з родиною у більш безпечне місто. 25 квітня 2022 року Заводським Управлінням соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради його взято на облік як внутрішньо переміщену особу та видано відповідну довідку № 1206-5001267220, донька та дружина також отримали довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1206-5001267139, № 1206-5001266687 від 21 квітня 2022 року з зазначенням адреси: АДРЕСА_3, де всі вони на даний час фактично проживають.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи регламентовано Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» з наступними змінами і доповненнями, де пункт 2 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 269 від 13 березня 2022 року; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 332 від 20 березня 2022 року, а саме: на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» (далі - територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії). Отже відповідно до зазначеного переліку Донецька область, зокрема м. Покровськ є територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» з наступними змінами і доповненнями було затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Однак вказана форма не передбачає внесення відомостей про конкретну причину (підставу), яка змусила залишити або покинути своє місце проживання внутрішньо переміщену особу (частина перша статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»), проте не виключається можливість звернення внутрішньо переміщеної особи для встановлення конкретної причини внутрішнього переміщення. Іншого порядку встановлення такого юридичного факту чинним законодавством України не передбачено.

Заявник вважає, що внаслідок саме повномасштабного вторгнення та збройної агресії Російської Федерації було порушено цілу низку його прав і свобод, передбачених Конституцією України, Конвенцією «Про захист прав людини та основоположних свобод».

Окрім того, після повномасштабного вторгнення та збройної агресії Російської Федерації проти України призвело до його вимушеного переселення з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії з м. Покровськ, Донецької області до м. Кам`янське Дніпропетровської області, таке вимушене переселення було здійснено ним з метою забезпечення особистої безпеки, безпеки родини та поновлення основоположних прав, свобод та законних інтересів, передбачених вимогами чинного законодавства України та нормами міжнародного права. Заявник та його донька мають на меті визначити свій статус як осіб, що перебувають під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни, що обумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права.

ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , просив встановити юридичний факт, що його вимушене переселення разом з донькою ОСОБА_2 та дружиною, ОСОБА_3 в квітні 2022 року відбулося з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії з міста Покровськ Донецької області до міста Кам`янське Дніпропетровської області внаслідок повномасштабного вторгнення та збройної агресії Російської Федерації проти України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

Рішенням районного суду заяву задоволено. Встановлено факт, що вимушене переселення ОСОБА_1 разом з донькою - ОСОБА_2 та дружиною - ОСОБА_3, в квітні 2022 року відбулося з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії з міста Покровськ, Донецької області до міста Кам`янське, Дніпропетровської області, внаслідок повномасштабного вторгнення та збройної агресії Російської Федерації проти України.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Як вбачається із заяви, заявник, посилаючись на вказану норму закону, вказав на те, що причиною його з донькою внутрішнього переміщення з постійного місця проживання з м. Покровськ, Донецької області до іншого тимчасового місця проживання на території України - м. Кам`янське, Дніпропетровської області, обумовлена саме збройним конфліктом та тимчасовою окупацією частини Донецької області. Положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» порядок підтвердження і встановлення факту наявності збройного конфлікту або тимчасової окупації території України не передбачено, проте не виключається можливість звернення внутрішньо переміщеної особи до суду для встановлення конкретної причини внутрішнього переміщення, якщо від цього юридичного факту у цієї особи виникають, змінюються або припиняються певні правовідносини. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, встановлення юридичного факту за рішенням суду безпосередньо породжує певні юридичні наслідки, тобто, від встановлення факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян. Крім того, від встановлення такого факту залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника та його дитини. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №363/2981/16-ц від 14 березня 2018 року, №428/13977/16-ц від 06 червня 2018 року, №417/3852/17 від 21 березня 2018 року, №243/7029/17 від 12 квітня 2018 року та №428/ 12368/16-ц від 21 березня 2018 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції:

Кабінет Міністрів України подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Постановою апеляційного суду апеляційну Кабінету Міністрів України задоволено. Рішення районного суду скасовано. Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Національна соціальна сервісна служба України, Кабінет Міністрів України, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без задоволення.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що загальновідомим є факт, що в місті Покровськ Донецької області не було бойових дій. Це місто не перебувало та не перебуває під окупацією. Поодинокі ракетні удари не підпадають під дію статті 4 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Як вбачається з матеріалів цивільної справи заявник та члени його родини переїхали з міста Покровськ Донецької області до міста Кам`янське Дніпропетровської області та стали на облік як внутрішньо переміщені особи, у відповідності з Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви касаційної скарги:

ОСОБА_1 , який діє також в інтересах малолітньої ОСОБА_2 через підсистему Електронний суд подав касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, в якій просив оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позиція Верховного Суду:

У справі, що переглядається:

факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню;
наслідком саме збройної агресії Російської Федерації стала окупація частини території України, яка засуджена як на національному рівні, так і міжнародною спільнотою;
метою встановлення факту вимушеного переселення з окупованої території України задля уникнення загрози життю, здоров`ю, свободи, особистих прав на свободу пересування, вираження думки, майнових прав, права на судовий захист на окупованій території саме у результаті збройної агресії Російської Федерації є визначення статусу заявника та його доньки як осіб, що перебувають під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованої Україною 03 липня 1954 року, з відповідними правовими наслідками;
відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Заявник, посилаючись на вказану норму закону, вказав на те, що причиною його з донькою внутрішнього переміщення з постійного місця проживання до іншого тимчасового місця проживання на території України (м. Кам`янське Дніпропетровської області), обумовлена саме збройним конфліктом та тимчасовою окупацією частини Донецької області.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення заяви, тому постанову апеляційного суду належить скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Висновок:

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому: касаційну скаргу слід задовольнити; оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 207/1523/22 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/109747371