Міжнародний протокол із документування та розслідування сексуального насильства в конфлікті: аналіз доказів та інформації

Проведення розширеного аналізу доказів – це робота фахівця за межами інструкцій, що містяться у цьому Протоколі. Проте спеціалісти-практики, які збирають інформацію про сексуальне насильство згідно з цією методологією, повинні розуміти та вміти використовувати на практиці базові навички аналізу доказів: вміння організовувати, оцінювати і посилювати інформацію, яку вони зібрали, щоб повідомити про стратегію документування, виявляти прогалини в доказах та визначити, чи може зібрана сукупність доказів свідчити про наявність злочину сексуального насильства або правопорушення відповідно до міжнародного права.

Слід зазначити, що процес збору та аналізу часто не є суто послідовним, а відбувається паралельно: поточний аналіз надає інформацію про додатковий збір інформації, що знову потребує подальшого аналізу.

Перелік дій для аналізу інформації про сексуальне насильство:

1. Оцінити інформацію:

Перевірте інформацію та розслідування щодо такого:

• Надійність: чи достовірне джерело?

• Вірогідність: чи є інформація точною?

2. Визначити елементи:

• Використовуйте Робочий журнал доказів (Додаток 1, щоб скласти «карту» зі всіх частин зібраної інформації;

• Ідентифікуйте інформацію, яка за своєю сутністю є відповідною;

• Переконайтеся, що не існує прогалин, і жодних елементів не було пропущено;

• Знайдіть зв’язок між окремими частинами інформації та їх потенціалом щодо підтримки інших напрямів дослідження.

3. Посилити інформацію:

• Шукайте додаткові докази, які зможуть підкріпити зібраний матеріал;

• Шукайте додаткові докази, які можуть посилити справу, над якою ви працюєте, додати деталі, контекст та додаткову інформацію.

4. Створити паттерни:

• Знаходьте загальні риси між постраждалими особами, правопорушеннями та злочинцями та класифікуйте правопорушення;

• Додаткові методи для визначення паттернів.

Уся інформація, зібрана спеціалістами-практиками, повинна бути оцінена щодо надійності та дійсності.

Надійність стосується джерела інформації, і чи є це джерело по суті вірогідним. Дійсність, у свою чергу, стосується того, чи сама інформація точна та відбиває правду. Спеціалісти-практики, які документують сексуальне насильство, перш за все будуть залучені до оцінки свідчень – перевірки їх на надійність та суперечності, а також намагання пояснити ці суперечності, якщо це можливо. Визначення надійності та вірогідності інших типів інформації, з іншого боку, може вимагати залучення більшої кількості судових експертів.

Краще проводити оцінку надійності джерела і вірогідності інформації окремо, щоб уникнути автоматичного пов’язування надійного джерела з вірогідною інформацією та навпаки.

Після проведення оцінювання всі свідчення, фізичні, документальні та цифрові докази потенційно можуть бути класифіковані відповідно до критеріїв, встановлених у системі аналізу доказів нижче:

Система аналізу доказів:

• Невизначені;

• Усереднені;

• Важливі;

• Ненадійні;

• Підкріплювальні.

Спеціалісти-практики також можуть визначити, чи є зібрані докази потенційно:

• обвинувальними чи виправдувальними;

• такими, що підтримують або суперечать іншій зібраній інформації.

Детально про оцінку свідчень про сексуальне насильство, оцінку документальних, фізичних та цифрових доказів, роль зібраної доказової інформації для встановлення елементів злочину сексуального насильства, способи посилення доказів, а також про паттерни ідентифікації дізнавайтеся у розлогому матеріалі за покликанням: https://bit.ly/3Hi28Oq

Протокол доступний для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://bit.ly/3SoBjeZ

Видання датується березнем 2017 року та підготовлено від імені Міністерства закордонних справ Великої Британії

Переклад українською мовою та друк публікації здійснено в рамках програми з інституційної розбудови проекту ООН Жінки «Ґендерна рівність у центрі реформ, миру та безпеки», що здійснюється за фінансової підтримки Швеції