28 березня 2023 року, на запрошення Центру правничої діяльності Вищої школи адвокатури Людмили Колодник, я долучився до установчої зустрічі Центру.

Коротко про мене.

Мене звати Олег Клим’юк, працюю помічником Почесного консула Республіки Мальта в місті Києві, перекладачем в Національній асоціації адвокатів України, а також займаюся адвокатською діяльністю з 2015 року. У 2012 році закінчив магістратуру Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, а в 2018 – закінчив курс i-LL.M ‘International Legal Practice’ Університету Права у Лондоні (The University of Law).

Мій шлях як перекладача розпочався ще у далекому 1994 році, коли мої батьки надзвичайно далекоглядно відправили мене на курси англійської. Потім, в шкільні часи мені дуже пощастило з викладачами, і я надзвичайно вдячний їм за науку. Завдяки їм, я став фіналістом програми обміну FLEX Державного департаменту США. Обравши ще у школі напрямок «англійська мова/право», я цілком логічно продовжив вивчення цих двох предметів і у вищій школі.

Запорукою успіху у вивченні іноземної мови я вважаю постійне перебування у мовному середовищі. Споживання контенту відповідною мовою (новини, література, розваги, музика, кінематограф) взаємодія з носіями мови, та щоденна робота з нею значно сприяють утриманню відповідних знань, закріпленню навичок. Особливо це стосуються навичок синхронного та послідовного перекладу, техніки перекладу «шушутаж».

Звісно ж, прогрес не стоїть на місці, і перекладач має також іти в ногу з часом. Засоби, доступні перекладачам сьогодні, дуже спростили роботу, автоматизували велику кількість завдань. Спеціальні програмні комплекси перекладу, бази термінології, бази перекладацької пам’яті, автоматизоване перенесення оригінального форматування та макету вже сьогодні замінюють великі мовні моделі із генеративним штучним інтелектом. Навіть такі складні роботи як субтитрування відео, локалізація програмного забезпечення, розшифрування стенограм зустрічей за участі носіїв різних мов, вже є автоматизованим, не кажучи вже про сервіси, які дозволяють перекладати живу розмову у побутових ситуаціях.

Чи означає це, що перекладацька професія втрачає актуальність? Зовсім ні. Технологічний прогрес спростив та значно змінив професію перекладача, і навіть підвищив її актуальність. Хоча штучний інтелект може допомогти у багатьох аспектах перекладу, він все ще не може з усією повнотою передати всю глибину та багатство мови. Тому людський фактор залишається незамінним у процесі перекладу. Перекладач не лише підшукує відповідні слова та вирази у двох словниках одночасно. Метою перекладача є передати культурний та емоційний зміст тексту/вислову, адаптувати стиль мови до сприйняття цільовою аудиторією закладеного у тексті/ вислові повідомлення. Юридичний переклад також ускладнюється значними відмінностями правових систем, інститутів та правових наслідків.

Найпростіший приклад.

Як перекласти слово «відшкодування» на англійську? Словники, а також штучний інтелект пропонують, зокрема, “reimburse”, “compensate”, “indemnify”, “repay” та ін. Який з термінів обрати? Які це може мати наслідки? Доволі часто при складанні документів із застосуванням засобів автоматизації, навіть з урахуванням юридичного контексту документа, в ході перекладу можуть застосовуватися терміни, значення яких не відображають очікувань сторін. Здавалось би, терміни «компенсація», «відшкодування» та їх англомовні відповідники породжують очікування сторін певних правовідносин покрити витрати, спричинені іншою зі сторін. А чи може сторона правовідносин погодитися відшкодовувати іншій стороні наслідки дій третіх осіб аналогічно до відносин страхування? Так. Серед згаданих термінів, лише один може означати «відшкодування втрат, зазнаних внаслідок дій третіх осіб» - і це - “indemnify”.

Саме через такі контекстуальні деталі та їх можливі негативні наслідки не можна в повній мірі покладатися на автоматизацію перекладу - необхідно, щоб людина-перекладач перевіряла переклад, вносила корективи, враховувала побажання замовника. Варто також пам’ятати, що ШІ поки що вважається не більше ніж інструментом з точки зору закону, а тому відповідальність за переклад, як кримінальна (за завідомо неправильний переклад ст.384 КК України), так і цивільна лежить на перекладачеві, що здійснив переклад, а не на виробникові програмного продукту, авторі бази перекладацької пам’яті, словника, чи засобу перевірки правопису.

У підсумку перекладацька професія сьогодні розвивається доволі динамічно, і вимагає опанування сучасних високотехнологічних інструментів, що дозволяють значно пришвидшити переклад, покращити його якість, а також відкрити нові ринки для послуг перекладу.

Підготував Олег Клим’юк, адвокат, перекладач, член представників EYBA у Комітеті Ради Європи, член Центру правничої лінгвістики ВША НААУ