Медична інформація при медичній допомозі жінці у зв’язку з небажаною вагітністю: обов’язок надання медичним працівником & право пацієнтки на отримання?

Цивільний кодекс України (ст. 281) і Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 (ст. 50) передбачають право жінки у випадках, встановлених законодавством, на штучне переривання вагітності.

Проте при небажаній вагітності жінки надання їй медичної допомоги має здійснюватися як з дотриманням прав пацієнтів, так і з законодавчо визначених професійних обов’язків медичних працівників.

Стаття 39 Основ законодавства водночас визначає:

- право пацієнтки (в окремих випадках законного представника/опікуна/піклувальника) на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров'я (частини 1-2) задля подальшого прийняття нею (законним представником/опікуном/піклувальником) рішення;

- обов’язок медичного працівника надати пацієнтці в доступній формі інформацію про стан її здоров'я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров'я (частина 3).

Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку надання комплексної медичної допомоги вагітній жінці під час небажаної вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення» №423 від 24.05.2013 (далі - Наказ №423 від 24.05.2013) деталізує умови за яких рішення пацієнтки щодо надання їй медичної допомоги під час небажаної вагітності вважається вільним і інформованим (пункт А.3.1 Наказу №423 від 24.05.2013).

Так, пацієнтка має право висловити свою точку зору, а також приймати самостійне рішення після одержання повної, достовірної та чіткої інформації щодо:

- процедури (операції),

- ризиків,

- можливих ускладнень.

Медичні працівники зобов’язані усвідомлювати, що пацієнтки не завжди розуміють надану їм інформацію у повній мірі. Відповідно медичні працівники, перш, ніж надати пацієнтці медичну допомогу у зв’язку із її небажаною вагітністю, зобов’язані переконатися в тому, що пацієнтка зрозуміла надану її медичну інформацію у повній мірі.

Наказ №423 від 24.05.2013 зобов’язує медичних працівників:

- приділяти жінці із небажаною вагітністю достатній час для надання їй необхідної медичної інформації;

- проводити консультування жінки за умов, коли вона може задавати питання і одержувати роз'яснення на незрозумілі для неї питання щодо непланованої вагітності.

При цьому медичні працівники зобов’язані дбати про те, щоб надана ними пацієнтці інформація не була залякуючою, засуджуючою чи такою, що спонукає жінку до примусового рішення.

Задля підтвердження того, що пацієнтка зрозуміла надану їй медичну інформацію у повній мірі, необхідно відібрати у неї письмову інформовану добровільну згоду. Варто зауважити, що законодавець затвердив спеціальну форму інформованої добровільної згоди вагітної жінки на проведення операції (процедури) штучного переривання небажаної вагітності, затвердивши її Наказом МОЗ України №423 від 24.05.2013.

Таким чином, при наданні медичної допомоги жінці у зв’язку з небажаною вагітністю у пацієнтки і у медичного працівника виникають взаємообумовлені право і обов’язок щодо медичної інформації: право пацієнтки на достовірну, у доступній формі та у повній мірі надану медичну інформацію; обов’язок медичного працівника надати достовірну, в доступній формі та у повній мірі медичну інформацію.

Нормативні джерела:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 (редакція від 01.01.2023).

2. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 (редакція від 27.10.2022).

3. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку надання комплексної медичної допомоги вагітній жінці під час небажаної вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення» №423 від 24.05.2013.

Відповідь на питання підготувала Оксана Яремко, к.ю.н., адвокат, член Вищої школи адвокатури НААУ