Лектор докладно проаналізував разом з учасникамимедіацію як альтернативний спосіб врегулювання спорів та врегулювання спору за участю судді, а саме:

• 1.    Правове регулювання медіації в Україні. Учасники медіації та процедура.
• 2.    Присудова/судова медіація: міжнародний досвід та доцільність запровадження в Україні.
• 3.    Роль медіації у забезпеченні доступу до правосуддя. Інтеграція медіації в судову систему України.
• 4.    Інститут врегулювання спору за участю судді. Співвідношення та відмінності інституту врегулювання спору за участі судді від медіації.
• 5.    Юридичне оформлення домовленостей за результатами медіації.
• 6.    Особливості медіації в окремих видах спорів (трудові, сімейні, спадкові тощо).

У рамках характеристики медіації як альтернативного способу врегулювання спорів та врегулювання спору за участю судді акцентовано на наступному:

1.    Правове регулювання медіації в Україні. Учасники медіації та процедура

Принципи медіації

• Добровільність;
• Конфіденційність;
• Нейтральність, незалежність, неупередженість медіатора;
• Самовизначення та рівність сторін;
• Неформальність, гнучкість процедури.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про медіацію” медіація – позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів.

Зміни до процесуальних кодексів:

ЦПК України, ГПК України, КАСУ:

• сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу;
• 60% повернення судового мита, при досягненні угоду шляхом медіації;
• встановлено право суду оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі, якщо сторони прийняли рішення провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації;
• право суду зупинити провадження у справі у разі звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації, строк такого зупинення та можливість зупинити провадження у справі на стадії її розгляду по суті;
• особа не може бути представником, якщо вона є чи була медіатором під час проведення медіації щодо спору, пов’язаного із справою, що розглядається в суді;
• імунітет медіатора.

КПК України:

Існує процедура примирення між потерпілим та підозрюваним. Положень про медіацію чи відновне правосуддя не міститься.

Учасники медіації:

• Медіатор;
• Сторони медіації;
• Представники;
• законні представники;
• Захисники;
• Перекладач;
• Експерт;
• Інші особи (діти, “підтримка”, працівники відповідних органів/служб, …).

2.    Присудова/судова медіація: міжнародний досвід та доцільність запровадження в Україні

Міжнародний досвід:

• Греція
• Литва
• Польща
• Німеччина
• Румунія
• Франція

Моделі медіації в Україні:

1. Зовнішня модель медіації – цивільні, господарські, трудові та інші приватно правові спори;

2. Модель суддя – медіатор – окрім спорів в сфері кримінального права;

3. Врегулювання спору за участі судді – суддя не надає жодних пропозицій;

4. Присудова модель медіації – центри ( кімнати) при судах, реєстри медіаторів регіону ( або за спеціалізацією).

3.    Роль медіації у забезпеченні доступу до правосуддя. Інтеграція медіації в судову систему України

Стаття 142 ЦПК України. Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду:

1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації – 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Стаття 251 ЦПК України. Обов’язок суду зупинити провадження у справі.

1. Суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі: 4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; 4-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації;

Національний досвід застосування процедури медіації в цивільному судочинстві станом на сьогодні:

• 1.Справа № 201/7679/21;
• 2.Справа № 730/492/22;
• 3.Справа № 640/5243/17;
• 4.Справа № 522/7896/22;

Законодавча регламентація у господарському судочинстві:

Стаття 46. Процесуальні права та обов’язки сторін.

7. Сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою. Стаття 130. Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду (60% судового збору, в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації ).

Стаття 227. Обов’язок суду зупинити провадження у справі.

3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

Стаття 229. Строки, на які зупиняється провадження у справі.

Застосування медіації у цивільних та господарських спорах:

Виклики:

• • Судді, адвокати, учасники справи належним чином не обізнані з процедурою медіації і тому не можуть повноцінно інформувати сторони про її сутність та особливості;
• • Медіатори є не в усіх населених пунктах країни (як правило, знаходяться у великих містах).

Подальші кроки:

• • Удосконалення законодавства;
• • Присудова медіація;
• • Обов’язкова медіація у певних категоріях справ. Потребують визначення окремі категорії спорів цивільного/господарського судочинства, за якими медіація є пріоритетним способом вирішення спорів та визначення рекомендованих для обов’язкової інформаційної сесії для медіації;
• • Медіація у процедурі банкрутства.

Адміністративне судочинство:

• ч.5 ст. 47 КАС України: «Сторони можуть досягнути примирення, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі»;
• ч.6 ст.122 КАС України: «Проведення медіації не впливає на перебіг строку звернення до адміністративного суду»;
• п.5 ч.6 ст.181 КАС України: «Суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у випадку якщо сторони домовилися провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації»;
• ст. 190 КАС України “Примирення сторін” . “Виконання умов примирення”.

Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчинені кримінального правопорушення: застосування в кримінальних справах. Програма застосовується за чотирьох умов:

• – є потерпіла сторона — фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;
• – неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин;
• – неповнолітній визнає факт вчинення ним кримінального правопорушення;
• – і неповнолітній, і потерпілий дали згоду на участь у Програмі.

(Спільний наказ МЮУ, ОГП від 21 січня 2019 р. № 172/5/10).

Приклади застосування процедури медіації в кримінальних провадженнях:

• Ухвалою суду від 10.08.2023 року по справі № 713/2027/23 закрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України у зв’язку з примиренням неповнолітнього підозрюваного з потерпілим (застосування Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення).

• Аналогічна ухвала Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31.08.2023 року по справі № 391/453/23;

• Ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 03.11.2022 року по справі №754/19525/21, за наслідками участі неповнолітнього обвинуваченого та потрепілої сторони в Програмі відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, особу звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України та кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 КК України закрито.

• Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14.09.2022 по справі № 683/3093/21 за наслідками участі неповнолітнього обвинуваченого та потерпілої сторони в Програмі відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, особу звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України та кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 КК України закрито.

4.    Інститут врегулювання спору за участю судді. Співвідношення та відмінності інституту врегулювання спору за участі судді від медіації

Врегулювання спору за участі судді:

• Спілкування сторін із суддею для отримання роз’яснень та інформації з метою оцінки сторонами перспектив судового розгляду;

• Орієнтованість на позиції сторін;

• Посередник – суддя, у провадженні якого перебуває справа;

• Законодавством не передбачено жодних вимог до спеціальної підготовки суддів, що здійснюють ВСС;

• Проводиться до початку розгляду справи по суті;

• Процедура не є структурованою;

• Компроміс – сторони взаємно поступаються своїми позиціями;

• Повторне проведення процедури за бажанням сторін неможливе.

Медіація VS Врегулювання спору за участі судді:

Медіація:

• Структуровані переговори між сторонами конфлікту за підтримки посередника – медіатора;
• Орієнтованість – на інтереси і потреби сторін;
• Посередник – нейтральний та незалежний медіатор, якого обирають сторони;
• Медіатор повинен пройти спеціальне навчання;
• Проводиться на будь-якій стадії судового процесу;
• Структурована процедура;
• Консенсус – результат задовольняє інтереси сторін;
• Повторне проведення процедури за бажанням сторін можливе.

Чи має суддя власний інтерес у пропонуванні медіації сторонам спору?

• – у разі примирення сторін відсутня потреба писати рішення з розлогим обґрунтуванням, а нерідко – виносити рішення взагалі;
• – відсутність скарг на суддю та оскарження судових рішень;
• – підвищення показників якості роботи суддів, вивільнення часу;
• – розширення інструментарію суду для розв’язання спорів;
• – авторитет судді як справедливого неупередженого арбітра;
• – моральне задоволення від мирного вичерпання конфлікту, в ході якого ніхто не програв.

5.    Юридичне оформлення домовленостей за результатами медіації

Узагальнення і закріплення досягнутих домовленостей:

• 1. Усно. Проговорити основні пункти і переконатися в тому, що сторони однаково розуміють значення термінів і погоджуються зі сказаним.
• 2. Письмовий документ. Протокол засідань, угода про результати медіації тощо.
• 3. Договір, передбачений законодавством. Пріоритетний за вибором сторін.
• 4. Мирова угода. У випадку, коли медіація – частина судового процесу.
• 5. Заява про відмову від позову/визнання позову, залишення позову без розгляду.

Складові елементи структури угоди:

• 1. Преамбула. Імена сторін, представників, коротка суть суперечки, закріплюється волевиявлення сторін вирішити її.
• 2. Сутність домовленостей. Узгоджені сторонами висновки, до яких вони дійшли в процесі медіації. Перелік конкретних домовленостей: дії, способи виконання, строки і т п. Нерідко – фактори, , як можуть вплинути на виконання.
• 3. Прикінцеві положення. Заключна фраза, що все зазначене є повним і остаточним. Готовність сторін бути пов’язаними угодою і виконати її.
• 4. Підписи сторін. Медіатор зазвичай не ставить підпис.

Основні принципи досягнутих домовленостей: (укладеної угоди):

1. Конкретність (чіткість) і стислість. Важливо уникати фраз, які передбачають неоднозначне тлумачення.
2. Вимірність. Об’єктивні критерії при оцінці дій.
3. Активність. Перелік дій сторони. Чим конкретніше – менше проблем.
4. Реалістичність (здійсненність). Перевірити, чи здатна сторона виконати зобов’язання. Визначити дії сторін у разі несприятливого рішення третьої особи.
5. Позитивність. Використання нейтральної мови. Уникнення фраз обвинувального характеру.
6. Збалансованість. Баланс сил кожної сторони.
7. Часовий проміжок. Конкретні строки/терміни виконання.

6.    Особливості медіації в окремих видах спорів (трудові, сімейні, спадкові тощо)

Медіація в трудових спорах:

Щодо яких ситуацій у трудових правовідносинах медіація є прийнятним варіантом вирішення конфлікту:

• Ситуація, яка чітко не визначена в законодавстві.
• Випадки, коли відносини між працівником і роботодавцем продовжуватимуться в майбутньому.
• Бажання зберегти конфіденційність.
• Складні, непередбачувані та прецедентні справи.

Використовується :

• – індивідуальний трудовий конфлікт;
• – колективні трудові спори.

Закріплюється:

• ● Медіаційне застереження в договорі;
• ● Локальні медіаційні політики.

Медіація в сімейних спорах:

Основні фактори, які спонукають пари брати участь у процесі сімейної медіації:

• ● необхідність вирішити питання, які вони не в змозі врегулювати самостійно;
• ● бажання досягти спільних рішень;
• ● пошук рішення, від якого найменше постраждають їхні діти;
• ● бажання розлучитися і зберегти нормальні стосунки;
• ● потреба в допомозі посередника в обговоренні складних питань;
• ● прагнення звести до мінімуму судові витрати;
• ● бажання вирішити суперечку в досудовому порядку;
• ● потреба в емоційній допомозі.

Особливості, що вирізняють сімейну медіацію з поміж інших різновидів:

• 1. Емоційна напруженість сімейних конфліктів,
• 2. Характер спору передбачає необхідність збереження взаємозалежних триваючих відносин між сторонами спору,
• 3. Сторони обізнані про слабкості одна одної, мають доступ до найпотаємнішого,
• 4. Матеріальна залежність і дисбаланс сил,
• 5. Необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини.

Медіація за участю неповнолітніх в сімейних спорах:

1. Пряма консультація дитини медіатором. Проводиться медіатором без присутності батьків. Необхідна коли дитина не хоче сказати про свої бажання в присутності батьків.

2. Участь дитини в медіації разом з батьками. Проводиться медіатором для усвідомлення бажань батьками дитини, її почуттів, переживань. Медіатор допомагає дитині висловитись, батькам – почути.

3. Участь дитини в медіації як сторони конфлікту. Проводиться медіатором залежно від віку дитини. Як правило, з підліткового.

Першоджерело - https://tinyurl.com/5n8dmckj