Lalik v. Poland (заява № 47834/19): неформальний допит заявника у стані алкогольного сп’яніння після затримання, без адвоката та без достатнього інформування про його права на захист призвів до порушення статті 6 Конвенції

Рішення Lalik v. Poland (заява № 47834/19) від 11 травня 2023 року

Обставини справи

Заявник, Пшемислав Лалік, є громадянином Польщі, який народився в 1995 році і проживає в Замості (Польща). Наразі він відбуває тюремне ув’язнення у в’язниці Замостя. У січні 2016 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, пан Лалік підпалив куртку свого товариша по чарці, коли той лежав непритомним у підвальному приміщенні. Останній отримав сильні опіки 60% тіла та верхніх дихальних шляхів і в результаті помер.

Через кілька годин пана Лаліка заарештували і відвезли до відділку поліції. Алкотест показав приблизно 0,65 мг/л алкоголю (1,3 проміле) в його організмі. За твердженням Уряду, незабаром після прибуття до відділку поліції йому повідомили про його права, хоча жодних доказів цього Суду надано не було. Наступного ранку його неофіційно допитували троє співробітників поліції протягом майже трьох годин без повторної перевірки на вміст алкоголю в крові та без зустрічі з адвокатом. Офіційного протоколу допиту складено не було, але один з офіцерів зробив офіційний запис того, що було сказано, і підписав його. Наступного дня пану Лаліку було пред’явлено звинувачення у вбивстві з особливою жорстокістю. Його захисник не був присутній на самому початку допиту прокурором, і пан Лалік почав з того, що визнав себе винним у пред’явленому обвинуваченні. Після того, як він поговорив зі своїм адвокатом через кілька хвилин, він відмовився від своїх слів і заявив, що не мав наміру вбивати свого друга.

Під час судового розгляду заявник визнав, що підпалив куртку свого друга, але пояснив, що ніколи не мав наміру вбивати його і що він розіграв його подібним чином у серпні минулого року, підпаливши частину його одягу без шкоди для нього. Згодом пан Лалік був визнаний винним у вбивстві, скоєному з особливою жорстокістю, і засуджений до 25 років позбавлення волі. Рішення національних судів прямо посилалися на заяви, які він зробив під час неформального допиту, стверджуючи, серед іншого, що його друг був винен йому гроші. Суди вважали його слова особливо достовірними, оскільки він говорив спонтанно і не мав можливості обміркувати свою лінію захисту. Адвокат пана Лаліка послідовно стверджував, що якби ці свідчення були виключені, пану Лаліку загрожувало б максимальне покарання у вигляді 12 років позбавлення волі за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті. А так вони були основним доказом умислу і призвели до того, що його визнали винним у вбивстві.

Стверджуване порушення прав

Заявник скаржився за підпунктом "с" пункту 3 статті 6 (право використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд) на те, що його засудження значною мірою ґрунтувалося на неофіційних свідченнях, які були отримані без забезпечення основних процесуальних гарантій його захисту. Він стверджував, що співробітники поліції, які неофіційно допитували його після арешту, не повідомили йому про його права і не надали йому можливості проконсультуватися з адвокатом. Офіційного протоколу допиту не було, а рівень його алкогольного сп’яніння не був попередньо повторно перевірений.

Оцінка Суду

Суд встановив, що пан Лалік не був належним чином поінформований про свої права. Не було впевненості в тому, що під час арешту пану Лаліку було роз’яснено його право зберігати мовчання, право не свідчити проти себе та право на консультацію з адвокатом. У будь-якому випадку, наступного ранку перед неформальним допитом йому не надали цієї інформації, а рівень його алкогольного сп’яніння повторно не перевіряли. Вперше він побачив адвоката після трьох годин допиту і у присутності співробітника поліції.

Суд був стурбований тим, що національні суди прийняли та оцінили докази, отримані з порушенням цих основоположних гарантій. Зміст пояснень, наданих паном Лаліком під час неформального допиту, послужив ключовим доказом у встановленні його наміру вбити свого друга, що, в свою чергу, призвело до його засудження за вбивство. Незважаючи на те, що Кримінально-процесуальний кодекс Польщі не забороняє використовувати спонтанні заяви, зроблені під час арешту, Суд не вважає, що його заяви були спонтанними, оскільки вони були зроблені в присутності трьох поліцейських під час тригодинного допиту. Вони були зафіксовані в офіційному протоколі, підписаному одним з поліцейських. Суд встановив, що використання цих пояснень суттєво вплинуло на хід розслідування і, зрештою, на висновки національних судів. Хоча пан Лалік прямо оскаржував використання цих пояснень у національних судах, його аргументи були відхилені.

Суд вважав, що проведення сесії неформальних допитів після арешту пана Лаліка без інформування його про його права, у поєднанні з тим, що співробітник поліції, який склав офіційну записку, був допитаний під час судового розгляду, поставило пана Лаліка у невигідне становище з самого початку слідства. Суд був стурбований тим, що національні суди не тільки підтримали такий підхід, але й прямо посилалися на початкові пояснення заявника, надані вранці після інциденту, і вважали їх особливо достовірними, оскільки в той час заявник «ще не мав часу подумати, що було б для нього корисним, а що шкідливим». На думку Суду, така аргументація суперечить концепції справедливого судового розгляду. Тому Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження, якщо його розглядати в цілому, не може вважатися справедливим. Відповідно, мало місце порушення підпункту "с" пункту 3 статті 6 Конвенції.

Зауваживши, що неможливо припустити, яким був би результат провадження, якби не було порушення Конвенції, Суд зазначив, що стаття 540 § 3 Кримінального кодексу Польщі передбачає можливість відновлення кримінального провадження, якщо така необхідність випливає з рішення міжнародного органу, що діє на підставі угоди, ратифікованої Польщею.

Повний текст рішення англійською мовою доступний за посиланням: https://cutt.ly/L6HXdb9

Прес-реліз англійською мовою доступний за посиланням: https://cutt.ly/76HXbBe

Переклад здійснено Вищою школою адвокатури НААУ