Пропонуємо до вашої уваги огляд судової практики Василя Крата, судді Верховного Суду, кандидата юридичних наук, доцента на тему: «Кваліфікація вимоги про визнання права іпотекодержателя як майнової чи немайнової вимоги».
Суддею здійснено огляд Ухвали КГС ВС від 14.06.2023 у справі № 906/1026/22 (http://surl.li/imvln).
Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника з висновками судів попередніх інстанцій про віднесення позовної вимоги про визнання права іпотекодержателя до вимоги майнового характеру, що мало наслідком визначення відповідного розміру судового збору за подання вказаної вимоги та повернення позовної заяви без розгляду через неусунення її недоліків (з підстав недоплати судового збору у визначеному законом розмірі за вимогу майнового характеру).
КЦС у постанові від 11.08.2021 у справі №725/2206/19, (http://surl.li/imvmz), вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, дійшов висновку, що позовна вимога про визнання майна предметом іпотеки, яка забезпечує реалізацію іпотекодержателем своїх прав щодо предмета іпотеки, є вимогою немайнового характеру.
КГС з`ясовано, що у КЦС від 28.10.2020 у справі № 344/10069/18 (http://surl.li/imvno) предметом позову в якій були три вимоги (про застосування наслідків недійсності правочину, визнання прав іпотекодержателя та відновлення обтяжень) при розподілі судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях, позовну вимогу про визнання прав іпотекодержателя кваліфіковано як вимогу немайнового характеру про що побічно свідчать суми розподіленого судового збору. Аналогічний підхід щодо немайнового характеру позовної вимоги про визнання права іпотекодержателя при визначенні розміру судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги міститься у постанові КЦС від 05.04.2023 у справі №344/984/15-ц. (http://surl.li/imvof ).Така ж правова позиція щодо немайнового характеру позовної вимоги про визнання права іпотекодержателя знайшла відображення, зокрема, в ухвалах КЦС від 09.07.2021 у справі № 370/1543/20, (http://surl.li/imvop) від 16.12.2022 у справі № 199/2786/21 (http://surl.li/imvov) при визначенні розміру судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги. Отже, простежується різний підхід судів цивільної та господарської юрисдикцій щодо застосування приписів чинного законодавства при кваліфікації позовних вимог про визнання права іпотекодержателя.
Від визначення характеру позовної вимоги (майновий чи немайновий) залежить розмір судового збору, належного до сплати за подання до суду відповідного позову. У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 ВП ВС зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Вимогу про визнання позивача іпотекодержателем нерухомого майна у цій справі по суті необхідно розглядати як підставу для задоволення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зазначене, на думку КГС також свідчить про спрямованість вимоги про визнання права іпотекодержателя на набуття позивачем саме майнових прав, а отже майновий характер заявленої вимоги. З урахуванням наведеного, колегія суддів КГС вважає за необхідне відступити від висновку КЦС, викладеного у постановах від 05.04.2023 у справі №344/984/15-ц та від 28.10.2020 у справі №344/10069/18, яка знайшла своє відображення в ряді ухвал КЦС від 09.07.2021 у справі № 370/1543/20, від 16.12.2022 у справі №199/2786/21 щодо застосування норм Закону України «Про судовий збір» у контексті визначення характеру позовних вимог про визнання права іпотекодержателя як майнових для визначення ціни позову.
Першоджерело: https://t.me/glossema/1050