
Триває процес реформування чинної системи проведення медико-соціальної експертної комісії. МОЗ отримує багато скарг щодо роботи комісій і працює над змінами. Однак для них потрібен певний час.
Наразі МОЗ продовжує інформувати громадян про те, як розв’язати те чи інше питання, що може виникати під час проходження медико-соціальної експертизи.
17 лютого 2023 року Міністерство охорони здоров’я України на офіційному веб-сайті роз’яснило критерії встановлення інвалідності.
Відповідно I, II чи III групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або вродженими вадами.
Люди з І групою (підгрупи А і Б) інвалідності мають найважчий стан здоровʼя: вони не здатні до самообслуговування або можуть виконувати лише окремі його елементи, потребують постійного стороннього нагляду/догляду/допомоги.
Критерії встановлення I групи інвалідності – це нездатність до:
• самообслуговування,
• самостійного пересування,
• орієнтації (дезорієнтація),
• спілкування,
• контролювання своєї поведінки,
• навчання тощо.
Особи, яким встановлено II групи інвалідності, зазвичай мають значне обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самі та не потребують постійного нагляду/догляду або допомоги.
До критеріїв встановлення II групи інвалідності належать значні обмеження:
• самообслуговування (людина не може обходитися без допоміжних засобів або допомоги інших осіб),
• самостійного пересування,
• здібності до навчання, роботи, орієнтації або до спілкування,
• здатності частково чи повністю контролювати свою поведінку.
Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення й обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:
• самообслуговування (людина потребує використання допоміжних засобів);
• самостійного пересування (пересування з великою втратою часу);
• навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб);
• праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності);
• орієнтації, спілкування;
• контролювання поведінки (частково контролюють в особливих умовах).
Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.
Питання встановлення інвалідності регламентується постановою КМУ №10 від 21.01.2015 р. Вона містить чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно.
МОЗ України також звертає увагу, що відповідно до ст. 7 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», військовослужбовцям, які отримали поранення, каліцтво, що призвело до ампутаційного дефекту, інвалідність встановлюється безстроково та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв. Переогляд таким особам здійснюється на підставі особистої заяви особи з інвалідністю/її законного представника або за рішенням суду.
Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Першоджерело: МОЗ роз’яснює: які є критерії встановлення інвалідності. https://cutt.ly/v38aoWv