Історія та значення Міжнародної акції «16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства»
Пригнічення інших – це слабкість, замаскована під силу.
Екхарт Толле
«16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства» - це щорічна міжнародна кампанія, яка стартує 25 листопада, у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, і завершується 10 грудня, у День прав людини.
«16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства» є надзвичайно важливою частиною боротьби для забезпечення безпеки та захисту всіх членів суспільства.
Період кампанії охоплює наступні важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Заходи, що тривають два тижні та два дні, були започатковані Центром жіночого глобального лідерства при Ратґерському університеті під час першого Інституту жіночого глобального лідерства в 1991 році й відтоді проводяться щороку в усьому світі. З нагоди кампанії «16 днів активізму» окремі люди й організації по всьому світу закликають припинити гендерно зумовлене насильство – насильство проти людини за гендерною ознакою.
The 16 Days of Activism against Gender-Based Violence is an annual international campaign that starts on 25 November, the International Day for the Elimination of Violence against Women, and runs until 10 December, Human Rights Day.
The 16 Days of Activism Against Gender-Based Violence is a very important part of the strive to ensure the safety and security of everyone in society.
The two-week and two-day observance was started by the Center for Women’s Global Leadership, based at Rutgers University, at its inaugural Women’s Global Leadership Institute in 1991 and continues to be conducted each year worldwide. Individuals and organizations around the world use the 16 Days Campaign to call for an end to gender-based violence – violence against a person because of their gender.
Історія виникнення «16 днів активізму»: 25 листопада 1960 року три з чотирьох сестер Мірабаль (Марія Тереса, Патріа, Мінерва) і Руфіно де ла Крус вирушили на побачення зі своїм подружжям, яке в черговий раз було заарештовано режимом Трухільо (Домініканська Республіка). Дорогою додому після побачення на них чекала засідка. Співробітники секретної поліції диктатора Трухільйо по-звірячому забили ціпками сестер Мірабаль, а їхні тіла скинули з кручі, на дні якої пізніше були знайдені місцевими жителями.
On November 25, 1960, three of the four Mirabal sisters (Maria Teresa, Patria, Minerva) and Rufino de la Cruz went on a date with their spouses, who were once again arrested by the Trujillo regime (Dominican Republic). On the way home after a date, an ambush awaited them. Members of the dictator Trujillo's secret police brutally beat the Mirabal sisters with sticks, and their bodies were thrown from a cliff, at the bottom of which they were later found by local residents.
Сестри Мірабаль: Патріа, Мінерва, Деде і Марія Тереса народилися недалеко від домініканського міста Салседо в населеному пункті Охо-де-Агуа. Три сестри були політичними активістками та боролися з режимом, який встановив у країні Рафаель Трухільо.
Однією з часто вживаних фраз диктатора Трухільо була така: «Той, хто не мій друг - мій ворог, і, отже, він за це поплатиться». Сестри, як і їхні чоловіки, неодноразово потрапляли до тюремних катівень. Усі вони були членами підпільного товариства «Революційного руху 14 червня», яке очолював чоловік Мінерви Маноло Таварес Хусто. У народі Сестри Мірабаль отримали прізвисько «Метелики Мірабаль».
25 листопада 1960 року Патрія, Мінерва, Марія Тереза та їхній водій Руфіно де ла Крус відвідували ув’язнених чоловіків Марії Терези та Мінерви. Чоловік Патрії не був ув’язнений, але вона пішла з ним для моральної підтримки. Дорогою додому їх зупинили поплічники Трухільо. Сестер і де ла Крус розлучили, задушили та забили кийками до смерті. Потім тіла зібрали та поклали в їхній джип, який з’їхав з гірської дороги в спробі представити їхню смерть як нещасний випадок.
Після того, як Трухільо був убитий 30 травня 1961 року, генерал Пупо Роман зізнався, що особисто знав про те, що сестер убили Віктор Алісініо Пенья Рівера, права рука Трухільо, разом із Чіріако де ла Розою, Рамоном Еміліо Рохасом, Альфонсо Крузом Валерією й Еміліо Естрадою Маллетою, співробітниками його таємної поліції. Що стосується того, наказав Трухільо скоїти вбивства чи таємна поліція діяла сама по собі, один історик написав: «Ми знаємо, що накази такого роду не могли виходити від будь-якої влади, що стоїть нижче національного суверенітету. Це був не хто інший, як сам Трухільо; ще менше це могло статися без його згоди». Також один з убивць, Чіріако де ла Роса, сказав: «Я намагався запобігти катастрофі, але не зміг, тому що, якби я це зробив, він, Трухільо, убив би нас усіх».
On November 25, 1960, Patria, Minerva, Maria Teresa and their driver Rufino de la Cruz visited the imprisoned husbands of Maria Teresa and Minerva. Patria's husband was not jailed, but she went with him for moral support. On the way home, they were stopped by Trujillo's henchmen. The sisters and de la Cruz were separated, strangled and bludgeoned to death. The bodies were then collected and placed in their jeep, which was driven off a mountain road in an attempt to make their deaths look like an accident.
After Trujillo was killed on May 30, 1961, General Pupo Roman admitted that he personally knew that the sisters were killed by Victor Alicinio Peña Rivera, Trujillo's right-hand man, along with Ciriaco de la Rosa, Ramon Emilio Rojas, Alfonso Cruz Valeria and Emilio Estrada Malleta, members of his secret police. As to whether Trujillo ordered the killings or whether the secret police acted on their own, one historian has written: "We know that orders of this kind could not have come from any authority below national sovereignty. It was none other than Trujillo himself; still less could this have happened without his consent." Also, one of the killers, Chiriaco de la Rosa, said: “I tried to prevent the disaster, but I couldn’t, because if I did, he, Trujillo, would kill us all.”
Сестри Мірабал стали символами феміністичного опору, і в пам’ять про їхню смерть 25 листопада в 1980 році було оголошено Міжнародним днем боротьби з насильством щодо жінок у Латинській Америці. Цей міжнародний день був офіційно визнаний Організацією Об’єднаних Націй у 1999 році.
До відзначення «16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства» долучається багато міжнародних організацій та установ, політичних діячів та правників. З нагоди відзначення «16 днів активізму» Уряд Канади дуже вдало визначив 16 способів, якими кожен з нас може допомогти покласти край ґендерно зумовленому насильству:
Визнайте проблему. Кожна людина – жінки, чоловіки, трансгендери та люди з різними статями – може стати жертвою гендерного насильства.
Знайте ризики. Імовірність зазнати насильства не для всіх однакова. Молоді жінки та дівчата, чорношкірі та расові жінки та дівчата, жінки та дівчата з корінного населення, гендерно небінарні особи, жінки у північних, сільських та віддалених громадах, а також люди з обмеженими можливостями мають набагато більший ризик.
Перестаньте ганьбити/звинувачувати жертву. Як правило, жертви не будуть повідомляти про випадки гендерного насильства в поліцію, тому що вони відчувають, що їх присоромлять їхні родини, друзі чи правопорушник.
Будьте уважні до нефізичного насильства. Не все гендерне насильство є фізичним. Обзивання, переслідування, переслідування, контроль (включаючи фінансовий), кібератаки та маніпуляції – усі вони є формами гендерного насильства.
Уникайте гендерних стереотипів: чоловіки та хлопчики також страждають від несправедливих соціальних очікувань, наприклад від необхідності бути жорсткими та головним годувальником. Жінки можуть бути генеральними директорами, дівчата можуть будувати чудові речі, чоловіки можуть плакати, а хлопчикам може подобатися рожеве, і це лише деякі з них.
Киньте виклик соціальним нормам. Дослідження показують, що гендерна мова посилює нерівність. Шкідливі соціальні норми, які підтримують гендерне насильство, включають ідеали жіночої сексуальної чистоти або захисту сімейної честі над безпекою жінок. Не сприймайте такі фрази, як «хлопці залишаються хлопцями» або «вона про це просила» як виправдання для негативної чи злочинної поведінки.
Знімайте негативну стигму. Більшість випадків сексуального насильства не потрапляє в поле зору поліції. Основною причиною є страх, сором і збентеження бути засудженими, звинуваченими чи недовірою. Ви можете допомогти покінчити зі стигматизацією, вірячи та підтримуючи тих, хто повідомляє, що став жертвою.
Виховувате молодь. Як правило, насильство – це поведінка, яку навчили. Молоді люди повинні навчитися відкрито спілкуватися у стосунках, щоб вони могли давати та просити згоди, встановлювати межі та говорити, якщо бачать або зазнають сексуального насильства. Ви можете допомогти, демонструючи хорошу поведінку, наприклад, відкрито кажучи про власні кордони.
Знайте, що робити, якщо хтось просить допомоги. Послуги для постраждалих є основними послугами. Якщо є безпосередня небезпека, телефонуйте 911 (112).
Залучайте чоловіків і хлопців. Більшість чоловіків і хлопців не вчиняють насильства щодо жінок і потрібні як союзники, щоб допомогти змінити культуру. Чоловіки та хлопчики можуть подавати приклад, відкидаючи насильницьку поведінку по відношенню до жінок, дівчат і небінарних людей і готові висловлюватися щоразу, коли бачать насильство чи переслідування, спрямовані на інших.
Розпізнайте тригери. Якщо ви, ваші друзі чи родина перебуваєте в кризовому періоді, зверніться за підтримкою та дізнайтеся, які місцеві, регіональні та національні служби для тих, хто постраждав від насильства за статтю, можуть допомогти. Кризові часи, як-от фінансовий тиск через втрату роботи чи глобальну пандемію, можуть збільшити ризик гендерного насильства.
Вживайте заходів. Не будьте стороннім спостерігачем. Дізнайтеся про безпечні способи втручання, якщо навколо вас відбувається гендерне насильство, наприклад небажана сексуальна увага в громадських місцях.
Сприяйте гендерній різноманітності на робочих місцях. Відсутність ґендерної різноманітності на робочому місці, особливо на керівних посадах, може сприяти небезпечному робочому середовищу, яке включає домагання, як-от сексистські жарти – форму гендерного насильства.
Виділіть позитивні зразки для наслідування. Важливо бачити, як досягають успіху інші, які виглядають і поводяться як ми. Зразки для наслідування, які відображають різну стать, вік і етнічну приналежність, наприклад лідери громад, знаменитості, спортсмени, старійшини або вчителі, допомагають залучати молодь.
Підтримуйте укриття. Найнебезпечніший час для жертви жорстокого поводження – це коли вона намагається покинути свого кривдника. У притулках є ресурси та підготовка, щоб допомогти жертвам безпечно піти.
Поставте безпеку на перше місце. Не залишайтеся в небезпечній ситуації, якщо можете піти безпечно. Притулки можуть надати короткострокове житло, підтримку, юридичну допомогу та навіть фінансову допомогу. Послуги з надання допомоги потерпілим можуть допомогти вам розробити план, знайти способи захистити себе.
Learn about 16 ways you can help end gender-based violence
Acknowledge the problem.
Know the risks.
Stop victim shaming/blaming.
Be alert to non-physical violence.
Avoid gender stereotypes:
Challenge social norms.
Remove negative stigma.
Educate youth.
Know what to do if someone asks for help.
Engage men and boys.
Recognize triggers.
Take action.
Promote gender diversity in workplaces.
Highlight positive role models.
Support shelters.
Put safety first.
Насильству немає виправдання. Не замовчуйте та не відвертайтеся від тих, кому потрібна допомога.
Матеріал підготувала Надія Тарасова, адвокат, членкиня Центру Правничої лінгвістики ВША НААУ, членкиня Комітету з питань господарського права та процесу НААУ
Корисні ресурси:
Статут ООН. https://tinyurl.com/5xu74yat
Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами. https://tinyurl.com/mu6sy78z
Конвенція про політичні права жінок. https://tinyurl.com/36r6w7zx
Декларація про ліквідацію дискримінації стосовно жінок від 1967 р. https://tinyurl.com/3hwp37fe
Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 1979 р. https://tinyurl.com/3auxnbta
UNDP. https://tinyurl.com/ye288yem
INTERNATIONAL WOMENS DEVELOPMENT AGENCY. https://tinyurl.com/mb7jwhjb
UN WOMEN. https://tinyurl.com/5n7x3mf6
WORLD HEALTH ORGANIZATION. https://tinyurl.com/2xe2wtrd
Government of Canada. https://tinyurl.com/2u9c5adx
Зареєструватися на найближчі заходи Центру правничої лінгвістики:
Tort Law and Compensation: Navigating Legal Remedies. https://tinyurl.com/3ftm3ezz
Creating a Shareholder Agreement: What to Include in an Effective Agreement. https://tinyurl.com/5f8uwvw7
Доктрина фрустрації в англійському контрактному праві: теоретичні засади та практичні аспекти. https://tinyurl.com/4x6jz54r.