
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви
Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 536/1013/21
Короткий зміст позовних заяв:
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік О. В., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та скасування свідоцтв про право на спадщину за законом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається із: земельної ділянки загальною площею 3,0102 га з кадастровим номером 5322487000:05:000:0062 та земельної ділянки загальною площею 0,1798 га з кадастровим номером 5322487000:06:000:0062, що розташовані на території Ялинцівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Вказував, що 18 березня 2013 року ОСОБА_3 на його користь було складено заповіт на належні спадкодавцеві земельну ділянку загальною площею 3,0102 га з кадастровим номером 5322487000:05:000:0062 та земельну ділянку загальною площею 0,1798 га з кадастровим номером 5322487000:06:000:0062, що розташовані на території Ялинцівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Зазначав, що зі спадкодавцем на день його смерті не проживав, останній не був його близькою людиною та членом родини, а про факт смерті ОСОБА_3 та існування складеного на його ім`я заповіту позивачу стало відомо у 2021 року, після чого він звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте постановою приватного нотаріуса Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік О. В. від 22 червня 2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Вважав, що незнання ним про наявність заповіту та про смерть спадкодавця є поважними причинами пропуску строку прийняття спадщини, що є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- визначити для нього додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер у реєстрі 475, видане 30 вересня 2020 року приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік О. В. на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 3,0102 га з кадастровим номером 5322487000:05:000:0062, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер у реєстрі 476, видане 30 вересня 2020 року приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік О. В. на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,1798 га з кадастровим номером 5322487000:06:000:0062, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер № 475, видане 30 вересня 2020 року приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік О. В. на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 3,0102 га з кадастровим номером 5322487000:05:000:0062, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер № 475, видане 30 вересня 2020 року приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік О. В. на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,1798 га з кадастровим номером 5322487000:06:000:0062, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судові рішення судів мотивовані тим, що позивач довів поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судами враховано, що приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік О. В. при відкритті спадкової справи не здійснила виклик позивача як спадкоємця за заповітом, у тому числі, шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про нотаріат».
Крім того, при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини апеляційним судом враховано свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Суди послалися на відповідну судову практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги:
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року, постанову Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Марискіною О. О., мотивована тим, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність складеного на його ім`я заповіту після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивачем додано до позовної заяви засвідчену представником позивача копію заповіту від 18 березня 2013 року з відміткою «з оригіналом вірно», що спростовує доводи ОСОБА_1 щодо необізнаності про наявність заповіту та смерть спадкодавця.
Крім того, в день укладення заповіту - 18 березня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), відповідно до умов якого до позивача перейшли у користування строком на 49 років належні ОСОБА_3 земельна ділянка загальною площею 3,0102 га з кадастровим номером 5322487000:05:000:0062 та земельна ділянка загальною площею 0,1798 га з кадастровим номером 5322487000:06:000:0062, що розташовані на території Ялинцівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, що свідчить про прихований продаж земель сільськогосподарського призначення під час дії мораторію на їх продаж.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з аналогічними позовами щодо інших земельних ділянок, за результатами розгляду яких Кременчуцьким районним судом Полтавської області були прийняті судові рішення про задоволення позову та визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини (справи № 536/1064/21, № 536/711/21, № 536/710/21).
Зазначає, що позивач не навів об`єктивних обставин, які утруднювали подання ним заяви про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк після відкриття спадщини. Також вказує на відсутність порушень у діях нотаріуса вимог статті 63 Закону України «Про нотаріат», оскільки у нотаріуса або посадової особи органу місцевого самоврядування, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій відсутній обов`язок розшукувати спадкоємців.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18) та від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду:
У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Ураховуючи наведене, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особам додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Висновок:
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов висновку, що наведені позивачем підстави пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини є поважними. Зокрема, посилання позивача на те, що він не проживав зі спадкодавцем, не знав про його смерть і наявність складеного на його ім`я заповіту, а нотаріусом не було вчинено дій для повідомлення спадкоємця про наявність заповіту. Ухваливши рішення про задоволення позову, суди встановили, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних та об`єктивних причин, оскільки він не є родичем померлого ОСОБА_3 , мешкав окремо від спадкодавця, будь-яких відносин із ним не підтримував та не знав про складений на його ім`я заповіт.
Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 передчасними, оскільки суди не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, дослідження обставин справи.
Суди не звернули увагу на вказані норми права та не перевірили всіх доводів ОСОБА_2 , викладених у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі з приводу обізнаності ОСОБА_1 про складений на його ім`я заповіт та смерть спадкодавця, зокрема, щодо укладення між позивачем та спадкодавцем договору про надання права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірних земельних ділянок; засвідчення представником позивача копії заповіту від 18 березня 2013 року відміткою «з оригіналом вірно». Зазначене є також доводами касаційної скарги ОСОБА_2 .
Вирішуючи спір, суд попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не встановили усіх обставин справи, які необхідні для правильного її вирішення, не перевірили належно доводів відповідача, не дотрималися встановленого статтею 89 ЦПК України принципу оцінки доказів, згідно з яким суд на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.
У справі, що переглядається, касаційна скарга ОСОБА_2 задовольняється частково, а справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції. Тобто остаточного рішення по суті спору касаційним судом не було прийнято, а тому за таких обставин підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.
Джерело: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 536/1013/21 - https://tinyurl.com/n7y62mt4