Якщо особа не є кровним сином померлого батька, він був записаний як батько у свідоцтві про народження коли особі було вже 3 роки, вони не спілкувались все життя, а тепер записаний син подав заяву про прийняття спадщини? Чи можна довести, що він не біологічний батько? Який спосіб захисту буде найбільш ефективним? Який позов подавати?

Чинним законодавством чітко визначені підстави та умови для оспорювання батьківства. Таке право є як у особи, що записана батьком дитини, так і у його спадкоємців у випадку, якщо ця особа померла.

Відповідно до ст. 137 Сімейного кодексу України, якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства.

Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред'явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці.

Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.

До вимоги про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір'ю дитини (статті 126, 127 СК).

Відповідно до п. п. 11, 12 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 визначено судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорюваних відомостей з актового запису про народження дитини. Доказами в цих справах можуть стати висновок судово-генетичної експертизи, медичні довідки, показання свідків, пояснення сторін тощо. Перелік доказів не є вичерпним.

При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.

Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.

Отже, спадкоємці можуть вступити в процес щодо оспорювання батьківства після настання смерті особою відповідно до положень ст. 37 ЦПК (про процесуальне правонаступництво в цивільних справах), якщо такий позов було подано ним за життя. Якщо ж померла особа не знала про те, що її записано батьком дитини, оспорити батьківство вправі її спадкоємці першої черги за законом, названі у ст. 1261 Цивільного кодексу України: дружина, батьки й діти. У зазначених випадках батьківство оспорюєшляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про померлу особу як батька з актового запису про народження дитини. Для цих вимог позовну давність не встановлено.

Аналізуючи зазначені положення законодавства, Касаційний цивільний суд у Постанові від 26 вересня 2018 року по справі №761/29546/15-ц узагальнив, що оспорення батьківства після смерті того, хто записаний батьком дитини, можливе у разі: подання ним письмового заперечення свого батьківства до народження дитини; пред'явлення ним за життя позову до суду про виключення запису про нього як батька дитини; відсутності у нього, з поважних причин, інформації про запис батьком дитини».

При розгляді цієї категорії справ необхідно довести факт не обізнаності померлого спадкодавця про його батьківство щодо певної особи через поважні причини. Такими доказами в суді можуть бути покази свідків, письмові та речові докази, наприклад не звернення матері дитини з позовом про стягнення аліментів, а також відсутність ініціативи батька оспорювати батьківство.

Без доведення зазначених обставин, оспорення батьківства після смерті особи, що записана батьком дитини, неможливе. Тобто, якщо буде встановлено обізнаність померлого з фактом народження дитини, запис відомостей про нього, як про батька дитини, участь у вихованні дитини та відсутність відомостей про оспорювання факту батьківства, у задоволенні вимог буде відмовлено (постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 542/1042/17).

Крім цього, неможливо оспорити батьківство щодо дитини, яка досягла 18 років.

Підготував Бабенко Юрій.

CEO АО Mitrax, адвокат, медіатор, член Ради Комітету з сімейного права НААУ.