До складу спадщини згідно зі ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною першою ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для того, щоб прийняти спадщину, потрібно:
1) спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу – шість місяців з дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї;
2) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, тобто Закон не допускає, щоб спадкоємець відмовився від частини спадщини – не можна прийняти в спадщину, наприклад, квартиру і відмовитися від зобов’язань з виплати кредиту.
Тому перед тим, як приймати спадщину, бажано дізнатися про наявність боргів у спадкодавця.
Для цього рекомендується перевірити:
●чи є/був спадкодавець стороною судових справ (https://court.gov.ua/fair/). Перевірка здійснюється за пунктом «сторона у справі», де необхідно вказати прізвище, ім’я та по батькові спадкодавця;
● чи є наявними виконавчі провадження щодо спадкодавця (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors);
●чи є відомості про спадкодавця у Реєстрі боржників (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors).
Отже, якщо серед спадкового майна є боргові зобов’язання, необхідно вирішити насамперед для себе, приймати спадщину чи ні.
Якщо немає бажання прийняти такий спадок, потрібно:
1) подати відповідному нотаріусу заяву про відмову від спадщини;
2) у разі претензій кредитора (позичальника, стягувача) повідомити про свою відмову і порадити звернутися за підтвердженням цього факту до нотаріуса.
Борги спадкодавця – це майнові зобов’язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами – кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх.
У спадщину переходять обов’язки:
● які випливають із цивільно-правових договорів;
●з відшкодування матеріальної шкоди (збитків), моральної шкоди (присудженої судом за життя спадкодавця);
●з виплати неустойки у вигляді штрафу або пені (присудженої судом за життя спадкодавця);
● витрати на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця (але не більше ніж за 3 роки);
● за договором оренди житла з викупом.
Не погашені комунальні платежі з нерухомості, яка залишилася від родича, також є перехідними.
Внаслідок смерті спадкодавця не входять до складу спадщини та припиняються обов’язки особи як боржника, передбачені ст. 608 ЦКУ, а саме зобов’язання, які є нерозривно пов’язаними з його особою і у зв’язку з цим не можуть бути виконані іншою особою. Наприклад, зобов’язання померлої фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) особисто надати послугу, як-то провести новорічний корпоратив.
У постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 199/5826/16-ц (провадження №61-20217св19) (http://reyestr.court.gov.ua/Review/90985719) Верховний Суд вказав, що згідно зі ст. 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов’язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов’язок платника аліментів з їх сплати після його смерті припиняється як нерозривно пов’язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (ст. 608 ЦК України).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд помилково виходив із того, що зобов’язання зі сплати аліментів на утримання дитини (дітей) є нерозривно пов’язаним з особою платника аліментів (батьком дитини), тож у разі смерті платника аліментів зобов’язання щодо їх сплати припиняється і не входить до складу спадщини.
Оскільки предметом спору у цій справі є стягнення боргу спадкодавця, який він мав за життя у вигляді заборгованості за аліментами, а не його обов’язок зі сплати аліментів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки, яка є спадкоємицею майна померлого сина, заборгованості за аліментами.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 161/11682/15-ц (№ 61-3563св18).
Хто має повідомляти кредитора про смерть боржника?
Якщо спадкоємцю відомо про борги спадкодавця та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб, саме такий зобов’язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини (частина перша ст.1281 ЦК України).
У такому разі спадкоємцю слід звернутися до кредитора із заявою, в якій повідомити про смерть спадкодавця та про прийняття ним спадщини, долучивши до такої заяви свідоцтва про смерть та про право на спадщину. Таку заяву необхідно зареєструвати у кредитора або надіслати цінним листом з описом та з повідомленням за допомогою пошти.
Слід пам’ятати, що доводити зворотне, а саме, що банк принаймні міг знати про прийняття спадщини, доведеться в суді. Тож, приймаючи спадщину, якщо спадкоємець не знає напевне, чи були у спадкодавця невиконані зобов’язання, слід подбати про невеличку публікацію в ЗМІ. Це може стати вагомим аргументом на користь спадкоємця.
У який термін можуть звернутися кредитори до спадкоємця з вимогою про сплату боргу?
Кредитор спадкодавця, якщо йому відомо про прийняття спадщини, може пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги (частина друга ст. 1281 ЦК України).
Кредитор може висувати вимоги до спадкоємця відразу після прийняття спадщини, тобто після вчинення останнім відповідних дій. Факт оформлення спадкових прав (отримання свідоцтва про право на спадщину) не буде перешкодою для кредитора.
Окрім того, відповідно до п. 2.1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України претензія кредитора передбачена як одна з підстав заведення спадкової справи нотаріусом.
Тож кредитор не зобов’язаний чекати, доки хтось зі спадкоємців подасть нотаріусу бодай якусь заяву щодо спадкування. Кредитор сам вправі це зробити, випередивши таким чином самих спадкоємців.
Що буде, якщо невідомо про наявність кредиторів?
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (частина третя ст. 1281 ЦК України).
Слід знати, що кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина четверта ст. 1281 ЦК України).
Можливість відновлення цього строку, якщо він пропущений, ЦК України не передбачена.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (№ 14-53цс18) зазначається, що поняття «строк пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта ст. 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред’явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді, як згідно з частиною четвертою ст. 267 ЦК України, сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відтак визначені ст. 1281 ЦК України строки пред’явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.
Який розмір боргів спадкується?
Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (ст. 1282 ЦК України).
Тобто, якщо спадкоємцем було прийнято у спадщину 10 000 грн, вимоги кредиторів можуть бути задоволені в межах цієї суми. Будь-яким чином зменшити ринкову вартість спадщини, щоб зменшити пропорційно зобов’язання за боргами, не вийде. Вартість майна, яке перейшло до спадкоємців, межами якої обмежена їх відповідальність за боргами спадкодавця, визначається його ринковою вартістю на час відкриття спадщини незалежно від її зміни надалі. Тому від спадщини, вартість боргів якої більше ніж самого майна, простіше відмовитися (ст. 1273 ЦК).
У постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц (провадження № 61-25487св18) Верховний Суд зазначив, що правовідносини, які виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов’язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст. 1282 ЦК.
При вирішенні цієї категорії справ суди мають встановити:
● чи пред’явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в частинах другій та третій ст. 1282 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків кредитор позбавляється права вимоги;
● коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
●дійсний розмір вимог кредитора (перевірити розрахунок заборгованості станом на момент відкриття спадщини);
● обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця.
Також Верховний Суд вказав, що доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов’язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
Аналогічний висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 755/7730/16-ц (№ 61-2935св18).
У постанові Першої судової палати КЦС Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 645/3265/13-ц (№61-5552свп18) зазначається, що відповідно до абзацу другого частини другої ст. 1282 ЦК у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. У наведеній нормі права передбачається спеціальний, додатковий за своєю правовою природою, спосіб захисту цивільних прав та інтересів кредитора спадкодавця в разі, якщо спадкоємці не виконають його вимоги. Верховний Суд зробив висновок, що застосування правила ст. 1282 ЦК не виключає можливості застосування альтернативного способу захисту, зокрема пункту 5 частини другої про примусове виконання обов’язку в натурі. Кредитор має право обирати один з усіх способів захисту, які надаються йому законом. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд.
Якщо у померлого боржника кілька спадкоємців, які погодилися прийняти спадщину за заповітом або за законом, то вони будуть нести солідарну відповідальність за його борги. Це означає, що кредитор, вимагаючи виконання боргових зобов’язань, має право звернутися до суду з позовною заявою і вказати всіх спадкоємців як відповідачів за позовом. При цьому відповідати буде кожен в повному обсязі, тобто навіть якщо весь борг погасить один зі спадкоємців, він має право стягнути з інших спадкоємців сплачене (за винятком своєї частки боргу) в порядку регресу.
Смерть боржника не є підставою для зупинення нарахування відсотків за кредитом. Так, спадкоємець може й не знати, що у спадкодавця був непогашений кредит. Але незнання не звільняє його від виплати відсотків за кредитом, у т. ч. і тих, які «набігли» вже після відкриття спадщини.
Ставши боржником, спадкоємець повинен виплачувати борг і відсотки з нього, якщо мова йде про банківський кредит. Причому платити доведеться не з дня прийняття спадщини, а з дня його відкриття, тобто з дня смерті спадкодавця. За невиконання цих зобов’язань з боржника-спадкоємця також можуть бути стягнуті відсотки, що підлягають сплаті. Остаточно розмір заборгованості, що підлягає стягненню з спадкоємця, визначається на час винесення рішення суду.
Терміни позовної давності за вимогами кредиторів спадкодавця продовжують текти в тому ж порядку, що і до моменту відкриття спадщини. Вимоги кредиторів можуть бути пред’явлені протягом решти терміну позовної давності, якщо цей термін почав текти до моменту відкриття спадщини. За вимогами кредиторів про виконання зобов’язань спадкодавця, термін виконання яких настав після відкриття спадщини, терміни позовної давності обчислюються в загальному порядку.
Важливо знати, якщо кредитор затягнув процес пред’явлення спадкоємцям вимог з виконання боргових зобов’язань, не маючи на це поважних причин, то суд відмовить йому у стягненні відсотків за прострочення за весь період з дня відкриття спадщини, позаяк спадкоємці не зобов’язані знати про боргові зобов’язання спадкодавця і відповідно відповідати за несумлінні дії кредиторів.
Отже, якщо є бажання прийняти спадок із боргами, необхідно:
● отримати свідоцтво про смерть боржника;
●повідомити кредитора про смерть боржника, передати копію свідоцтва про смерть. Банк припиняє нарахування відсотків за кредитом з дня смерті позичальника. Сума заборгованості з кредиту фіксується на півроку до прийняття спадщини;
●подати нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини;
●отримати свідоцтво про право на спадщину після спливу відповідного строку;
● врегулювати відносини з кредитором – прийняти борг і оформити новий графік погашення кредиту;
● за підсумками року, в якому спадкоємець набув майно у власність, оформити податкову декларацію і сплатити відповідний податок (за необхідності).
Використані джерела:
● Цивільний кодекс України
● Сімейний кодекс України
● Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
● Порядок державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі
● Положення про Спадковий реєстр
● Постанова Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування»
З методичними рекомендаціями «СПАДКОВІ СПОРИ У РАЗІ СМЕРТІ ОДНОГО З ПОДРУЖЖЯ: ЯК ЗАХИСТИТИ ІНТЕРЕСИ КЛІЄНТА?» можна ознайомитись за посиланням: http://tinyurl.com/5xrdmhtx
Методичні рекомендації підготували колективи Комітету з сімейного права НААУ та Комітету з цивільного права та процесу НААУ
Авторський колектив: Г. Гаро, Л. Гриценко, О. Мотилюк, В. Сандулєєва, Т. Денисова, О. Сєришева, О. Вікенфельд, Т. Жидачек