Типовий закон ЮНСІТРАЛ закріплює невичерпний перелік відносин комерційного характеру: будь-які торгові угоди на постачання товарів або послуг чи обмін товарами або послугами; дистриб’юторські угоди; комерційне представництво або агентські відносини; факторинг; лізинг; будівництво промислових об’єктів; надання консультативних послуг; інжиніринг; ліцензування; інвестування; фінансування; банківські послуги; страхування; угоди про експлуатацію або концесію; спільні підприємства та інші форми промислового або підприємницького співробітництва; перевезення товарів або пасажирів повітряним, морським, залізничним або автомобільним транспортом.

Необхідно зазначити, що бізнес-медіація — це не тільки вирішення спорів між контрагентами. Бізнес-медіація поширюється й на вирішення суперечок щодо корпоративного управління.

Суперечки щодо управління стосуються повноважень і дій органів управління, а також їх відмови діяти. Ці конфлікти можуть виникнути між органами управління товариством та його акціонерами/учасниками або між директорами та виконавчим керівництвом. Вони також можуть стосуватися питань між самими директорами, а також між радою та іншими зацікавленими сторонами.

Суперечка про управління стосується так чи інакше правління — як сторони або активного учасника конфлікту, тому вимагає згоди директорів для вирішення конфлікту в процедурі бізнес-медіації. Суперечки щодо корпоративного управління виникають різними способами. До загальних суперечок належать розбіжності між акціонерами компанії та компанією або її правлінням.

Наприклад, акціонер або група акціонерів заявляє, що їх права як акціонерів були порушені або що вартість їхніх акцій знизилася.

Можуть також мати місце суперечки між правлінням і генеральним директором та/або вищим керівництвом. Наприклад, правління наймає генерального директора та надає йому повноваження управляти компанією. Правління може поставити під сумнів результати роботи генерального директора або інакше бути ним незадоволеним. Генеральний директор може бути стурбований процесом прийняття рішень правлінням. Обидві ситуації можуть створити напружену атмосферу, у якій продуктивність компанії може бути погіршена. У таких випадках доцільно запрошувати бізнес-медіатора для вирішення суперечки між сторонами.

Суперечки між членами правління також є предметом для проведення бізнес-медіації. Сторонами таких спорів можуть бути голова, генеральний директор та всі інші виконавчі директори. Суперечки між правлінням і представниками виконавчого органу компанії або трудовими колективами також є предметом для проведення комерційної медіації.

Вирішення спорів між контрагентами за господарськими договорами та інших спорів між компаніями трапляються щодня. Строки постачань, якість товарів і послуг, затримки платежів або відмова приймати роботи — стандартні проблеми для бізнесу. У пандемію до поширених проблем договірних відносин додалися десятки нових. Не всі партнери при цьому готові йти назустріч один одному і пом’якшувати або змінювати умови контрактів, що підвищує рівень конфліктності в цій сфері. У вирішенні таких спорів також чудово працює бізнес-медіація.

На сьогодні спори у сфері інтелектуальної власності також є предметом процедури бізнес-медіації. Конфлікти можуть виникати стосовно договорів щодо розпорядження об’єктами інтелектуальної власності (ліцензійні договори та договори про відчуження прав), авторства, спільного створення і використання результатів інтелектуальної праці тощо.

Конфлікти та спори у сферах IT, будівництва не є винятками для бізнес-медіації.

Щодо спорів у сфері банкрутства медіація може застосовуватися до ініціювання процесу банкрутства як ефективний правовий засіб запобігання складного механізму неплатоспроможності. Необхідно зазначити, що передбачена можливість застосування процедури медіації також на будь-якій стадії банкрутства в межах інституту мирової угоди.

Положеннями статті 21 ГПК встановлено, що не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведені положення, комерційна медіація має перевагу, оскільки, на відміну від судового порядку, застосовуючи процедуру медіації, можна вирішити спір одночасно за декількома різними вимогами.

Важливою перевагою проведення комерційної медіації також є те, що спори, які виникають між сторонами та мають різні територіальні юрисдикції, можна вирішити швидше й економічно вигідніше для сторін.

Джерело: Адвокат та медіація / Г. Гаро, А. Зернова, Г. Єременко, Р. Коваль, С. Погоріла, В. Поліщук, О. Помазановська, Л. Романадзе, М. Саєнко, В. Ситюк. 2022. 112 с.

Ознайомитися із посібником можна за посиланням: http://surl.li/jfycm